«На жаль, стає все гірше»: в Празі та Остраві покажуть українські документальні фільми

Кадр з фільму «Український ASMR»

У Празі та Остраві відбудуться покази українських документальних фільмів «Український ASMR» та «Дім для Ріти». Перший показ пройде вже 18 листопада о 18:00 у Центрі аудіовізуальних студій FAMU в Празі. Після перегляду глядачі зможуть поспілкуватися з авторами стрічок — режисерами та учасниками українського колективу Freefilmers Сашком Протягом і Юлією Аппен. Фільми демонструватимуться з англійськими та чеськими субтитрами.

Юлія Аппен і Сашко Протяг | Фото: Архів Юлії Аппен

Документальні роботи розповідають про життя людей у реаліях війни, їхній досвід, щоденні виклики та взаємну підтримку. В Остраві покази відбудуться 19 та 20 листопада.

«Дім для Ріти» — історія ромської родини із Запорізької області, яка через російську окупацію була змушена залишити свій дім і шукати нового прихистку. Режисерка Юлія Аппен із 2023 року поєднує зйомки документального кіно з гуманітарною роботою в регіоні. Допомога героям для неї стала частиною роботи над фільмом. Зокрема, разом із родиною Ріти вона вирішувала питання з ліками, продуктами, облаштуванням житла та документами, без яких ромам часто складно отримати державну підтримку.

Кадр з фільму «Дім для Ріти» | Фото: Архів Юлії Аппен

«Я часто зустрічалася з Рітою та її сім’єю, але саме щоб краще розуміти, яка сама поміч на даний момент буде актуальною і доречною. А вже коли були закриті питання, наприклад, з ліками, з їжею, з облаштуванням оселі, то тоді я залишалась і продовжувала якось фільмувати її життя.

І взагалі ми так і намагаємося працювати, ми разом з людиною намагаємося вирішити, якої саме допомоги на даний момент людина потребує, щоб закрити якісь питання, які можуть в майбутньому теж працювати на покращення життя. Наприклад, в ромських родинах дуже великі проблеми зазвичай з документами. Вони не мають практики оформлення навіть простих документів, таких, на кшталт, як паспорт чи свідоцтво про народження».

Ще одна стрічка, яку демонструватимуть у Чехії, називається «Український ASMR». Його героїні — жінки-волонтерки із селища Есхар на Харківщині, неподалік лінії фронту. Вони плетуть маскувальні сітки для українських військових. Камера спостерігає за їхньою щоденною працею, розмовами та взаємодією. Це історія про волонтерство, жіночу солідарність і буденність людей, які живуть поруч із війною.

Кадр з фільму «Український ASMR» | Фото: Архів Юлії Аппен

«В Україні війна продовжує бути повсякденною реальністю. Це постійні обстріли, постійний страх навіть не за своє життя, а за життя рідних та близьких. Це намагання пристосуватись до умов життя в умовах тотальних блекаутів. Власне, останні кілька тижнів перед тим, як виїхати в тур, в Києві у мене було світло приблизно 15 хвилин на добу, не було опалення і, на жаль, в таких умовах досить важко повноцінно працювати. Але я відчуваю, що за кордоном інтерес до війни значно знизився. Інколи навіть мають питання на кшталт: «А що, у вас все ще продовжується війна?». І що наші покази якось сприятимуть приверненню уваги до того, що в Україні, на жаль, війна не закінчується. Вона продовжується і дедалі, на жаль, стає все гірше. І також особисто мені б хотілося, щоб ці фільми не просто сприймалися як якийсь мистецький твір, а й були певним поштовхом до дій, до прагнення якось змінити ситуацію».

Фото: Архів Юлії Аппен

Обидві стрічки представляє український незалежний кіноколектив Freefilmers, заснований у Маріуполі. Після початку повномасштабного вторгнення його учасники поєднали документальне кіновиробництво з гуманітарною діяльністю: збирають допомогу та підтримують людей у прифронтових регіонах. Зараз команда подорожує Європою, показує свої фільми й зустрічається з глядачами. До Чехії кінематографісти приїхали з Німеччини. Під час туру вони також збирають кошти, щоб продовжувати волонтерську роботу.

Кадр з фільму «Дім для Ріти»  | Фото: Архів Юлії Аппен

«Ми найчастіше показуємо наші роботи в сквотах, галереях, університетах, там, де є можливість поговорити, подискутувати, там, де в фокусі можуть опинятися не лише теми наших фільмів, але саме життя, проблеми, які ми висвітлюємо за допомогою кінематографу. Війна об’єднує людей, але водночас фрагментує суспільство. Досвід українців моторошний, але важливий, і ми працюємо з темами, які мають універсальне значення.

Пам’ять, самотність, відчуження, солідарність — про це варто розмовляти і з європейцями теж, бо ж це теми, важливі для всіх. Так вийшло, що цього разу ми їздимо з показами по Німеччині, Чехії, Словаччині, Австрії, країнах, де, здається, збільшується вплив проросійських наративів, настрої, скептичні до України. Тому, звісно, це важливо розказувати про наше життя, про те, наскільки це може мати значення не лише для нас, але для всіх».

В Остраві перший показ відбудеться 19 листопада в центрі Rozmluva. Наступного дня фільми демонструватимуть у центрі Placek.