Чехія готується до прибуття воєнних ветеранів із України. І вже думає, як їм допомогти
Після закінчення війни в Україні багато країн Європи чекають на прихід воєнних ветеранів. Як очікують, дехто з них приїде до своїх дружин і дітей, які втекли від війни. Оцінювати, скільки їх може бути, ніхто не береться. Але Чехія вже поступово готується до їхнього приходу. Прибульцям із воєнної зони мають запропонувати психологічну допомогу в Чехії і кризову телефонну лінію до України для зв’язку з тамтешньою психосоціальною допомогою, пише інтернет-видання iDnes.cz.
Скільки ж їх буде? «Міністерство внутрішніх справ на цей час не має ніяких оцінок, скільки воєнних ветеранів могло б дістатися до Чехії після завершення конфлікту в Україні», — сказала речниця МВС Гана Мала, маючи на увазі війну Росії проти України. За її словами, подальший розвиток подій буде залежати перш за все від ситуації після війни і від рішень, ухвалених на рівні Європейського союзу.
«У разі закінчення тимчасового захисту очікується перехідний період, протягом якого біженці будуть мати можливість вирішити щодо свого майбутнього — чи то йтиметься про повернення додому, чи про перехід на стандартний режим перебування іноземців у Чехії», — додала вона.
При цьому, наголосила речниця, новоприбулі українські громадяни відразу потраплятимуть у стандартний імміграційний режим відповідно до закону про перебування іноземців. «Серед умов отримання дозволу на перебування є й безпекова перевірка», — додала вона.
Так само не готовий дати відповідь про кількість ветеранів, які можуть прибути до Чехії, і Філіп Стовассер із Міжнародної організації міграції (МОМ). «Точні вказівки на кількість осіб, які зазнали бойового стресу і могли б потенційно прибути до Чехії, оцінити неможливо», — сказав він виданню iDnes.cz і додав: очікується, що ця кількість буде відносно низька.
Механізми підтримки
Хоча ніхто не знає, коли закінчиться війна в Україні, та Чехія вже готується до можливого прибуття воєнних ветеранів і до інтегрування їх. Багато з них мають у Чехії дружин, дітей чи батьків, які втекли від російської агресії. Ще однією причиною, чому вони можуть прямувати до Чехії, є відносна близькість до України.
Міністерство внутрішніх справ Чехії оприлюднило в жовтні в Реєстрі договорів угоду з МОМ про ґрант на проєкт, спрямований на створення національного і регіонального механізму підтримки осіб, які зазнали бойового стресу на війні, та їхніх родин.
Із документу випливають і досі не відомі деталі — серед іншого, щодо того, який вигляд могла б мати допомога воєнним ветеранам у Чехії чи на які психічні проблеми можуть потерпати вони після війни.
Дехто зможе продовжити попереднє життя
Документ, серед іншого, згадує, скільки біженців живе в Чехії нині, і водночас дає оцінку, скільки їх могло б залишитися тут після війни. «За оцінкою Канцелярії уряду, кількість біженців із України, які могли б залишитися в Чехії на середньострокову перспективу, перебуває в межах від 258 до 280 тисяч», — мовиться в документі.
Держава нині з’ясовує, як могла б країна підготуватися до того, що воєнні ветерани прибудуть до Чехії до своїх родин. «Канцелярія уряду, належні міністерства, Міжнародна організація міграції й фахівці працюють нині над визначенням доступних послуг, наприклад, у галузі психічного здоров’я, які могли б бути доступними для осіб, які зазнали бойового стресу, та їхніх родин і могли б належно зреагувати на можливу ситуацію», — веде далі Стовассер із МОМ.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Чехія створила систему підтримки для людей із тимчасовим захистом, але особи, які зазнали бойового стресу, мають специфічні потреби. «Їхнє здоров’я і психіка зазнають крайньої напруги травматичного чи іншого характеру, вони постають перед нечітким визнанням ветеранського статусу в Україні, мовними і культурними бар’єрами», — мовиться в оприлюдненому МВС документі.
Для них необхідно створити інтегровану систему психічної і психосоціальної підтримки і допомоги з поверненням до цивільного життя. «Важливу роль у цьому процесі відіграє також возз’єднання родин, яке робить свій внесок у стабільність і полегшує інтеграцію цих осіб у суспільство», — додано в документі.
«Зазнали екстремального стресу»
Саме МОМ, мовиться в ньому, має відіграти вирішальну роль у поєднанні учасників програми підтримки ветеранів на національному і регіональному рівнях. МОМ має, наприклад, забезпечити навчання фахівців із некомерційного і громадського секторів.
«Проєкт також передбачає діяльність, спрямовану на запобігання домашньому насильству, експлуатації, торгівлі людьми і злочинності загалом. Інструменти, методики і ноу-хау, створені в межах проєкту, можна буде в подальшому використати і для чеських громадян, які брали участь у збройних конфліктах», — вказано в документі.
І хоча очікується, що до Чехії прибуде менша кількість воєнних ветеранів, та водночас документ звертає увагу на те, що йдеться про групу людей, які мають прямий досвід участі у війні і винесли з неї травми: «Вони часто зазнали серйозних фізичних поранень, втрати близьких і тривалого екстремального стресу». Тож проєкт має допомогти таким людям із поверненням до нормального життя.
Але багато воєнних ветеранів потерпають від психічних проблем. Наприклад, із дослідження Українського ветеранського фонду про потреби ветеранів і ветеранок, здійсненого минулої осені, випливає: 52,6 відсотка з них потерпає від посттравматичного стресового розладу та інших проблем, що становить засадничий виклик при поверненні їх у суспільство й до цивільного життя. 35 відсотків опитаних вказали на ознаки депресії, а 23 відсотки на відчуття суму чи безнадії.
Моральна травма
До найчастіших психічних порушень у воєнних ветеранів і людей, що потерпіли від бойової травми, за словами фахівців, належить депресивний розлад, що характеризується постійним почуттям суму, втратою інтересу і втомою. Часті також тривожні розлади, зокрема генералізований тривожний і панічний розлад.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Також часто діагностується посттравматичний стресовий розлад, який часто супроводжується комплексним ПТСР, що охоплює й постійні проблеми в галузі емоцій, самосприйняття і стосунків.
Крім того, за словами фахівців, поширені й розлади сну чи розлади, спричинені вживанням психоактивних речовин, зокрема алкоголю, опіоїдів і седативів.
Іще однією клінічно значущою концепцією є, за словами фахівців, моральна травма, яка не є офіційним діагнозом, але означає глибокий внутрішній конфлікт і порушення системи цінностей, часто внаслідок етично важкого воєнного досвіду.
Телефонна лінія до України
Одним із елементів допомоги в Чехії могло б бути створення так званого телемосту. Як випливає з договору між МОМ і МВС, йшлося б про спеціалізовану телефонну лінію зв’язку з Україною.
«МОМ буде організовувати зв’язок між особами, які зазнали бойового стресу, чи членами їхніх родин і належними фахівцями чи центрами в Україні, які надають психосоціальну підтримку і кризове втручання», — мовиться в документі. Ця лінія мала б бути створена як елемент системи негайної емоційної підтримки.
«Її значення особливо важливе через обмежену кількість фахівців у Чехії зі спеціалізацією в цій галузі, а також через потребу в культурній і мовній близькості», — додано в документі.
Лінія допомоги: +420 800 050 749
Із понеділка по п’ятницю, 10:00—12:00 і 13:00—17:00
Частиною проєкту має бути й інформаційна кампанія. «Будуть створені інформаційні матеріали для фахової спільноти, спрямовані на вчасне виявлення ознак психічних страждань, чутливу комунікацію в щоденних ситуаціях, включно зі способами запобігання ескалації напруженості, і на огляд доступних форм допомоги», — мовиться в документі.
Ці матеріали мають отримати працівники першого контакту і представники місцевого самоврядування і державного управління.
«Для української громади буде реалізована інформаційна онлайн-кампанія, спрямована на зменшення стигматизації теми психічного здоров’я, підвищення знань про ознаки психічних страждань і про появу психічних труднощів», — додано в документі про проєкт.
