Чехія за нового уряду стала більш приязною до Москви, пише прокремлівське видання в Росії
Інтернет-видання «Взґляд», яке, за оцінками, є одним зі спеціальних пропагандистських проєктів Кремля, понизило Чехію в своєму рейтингу «недружніх до Росії урядів» після зміни влади в Празі.
В останньому наразі такому рейтингу, за лютий цього року, Чехія перебуває разом зі ще п’ятьма країнами на 8-му місці з 50 «балами недружності»; перші 7 місць ділять між собою 15 країн світу. Максимально можливий «бал недружності» — 100.
У рейтингу за січень Чехія з Бельгією були на 7-му місці, але мали менше балів — 45.
А от іще в грудні, коли завершив роботу попередній уряд, а нинішній уряд партій ANO, SPD і „Motoristé sobě“ тільки ставав до праці, Чехія мала цілі 60 «балів недружності». В листопаді, останньому місяці роботи попереднього уряду і першому місяці укладення російського прокремлівського рейтингу, Чехія була аж на 4-му місці з 55 балами.
На перших місцях «недружності урядів» кілька місяців трималися Британія й Німеччина, тепер їх замінили Франція й Литва.
Зміна рейтингу Чехії очікувалася
Російське видання, яке критики називають ідеологічно наближеним до адміністрації президента Росії, складає свій рейтинг «недружніх урядів» на підставі низки критеріїв, від воєнних постачань до України і санкційних рішень до блокування російських засобів інформації й дипломатичних демаршів, пояснював керівник політичного відділу видання Олексій Нечаєв.
Тож на цих підставах автори рейтингу «недружніх урядів» очікували, що Чехія після зміни влади піде в ньому донизу. «Сподіваюся, що менше балів набере Чехія — на недавніх виборах там перемогла партія ANO Андрея Бабіша, який виступає проти продовження допомоги Україні», — прогнозував іще в листопаді минулого року, до створення нинішнього чеського уряду, Станіслав Ткаченко, професор Санкт-Петербурзького університету і експерт так званого клубу «Валдай», що просуває російську ідеологію і пропаганду.
Інший коментатор, політолог Іван Лізан, мав у листопаді дещо іншу думку: «Празі буде дуже важко переглянути свою політику в бік нейтралітету у відносинах із Москвою». І він теж мав певну рацію: незважаючи на те, що до нинішнього уряду ввійшла й відверто проросійська і антиукраїнська партія SPD, цей уряд, відвернувшись від України, не став і проросійським, а його провідні діячі, такі, як сам лідер партії ANO, прем’єр-міністр Андрей Бабіш чи міністр закордонних справ, голова партії „Motoristé sobě“ Петр Мацінка, засуджують війну Росії проти України.
Усе як сказано в Кремлі
Як заявляло видання «Взґляд», свій рейтинг «недружніх урядів» воно розробило самостійно. Та тут же фактично назвало причину його появи, нагадавши слова міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова саме про те, що Москва поступово відходить від попереднього терміну «недружні країни» і зміщує акцент у бік «недружніх урядів». А слова Лаврова, в свою чергу, були продовженням сказаних перед тим слів фактичного керівника Росії Володимира Путіна: «Недружніх країн у нас немає, в нас є недружні еліти» — бо, на його думку, більшість населення тих країн «симпатизує Росії».
Поняття «недружніх країн» виникло в Москві ще до початку повномасштабного вторгнення Росії до України. У травні 2021 року першими двома країнами в цьому списку стали тоді саме Чехія поруч зі США.
А невдовзі після початку цього вторгнення, на початку березня 2022 року, список «недружніх країн» був значно розширений: до нього ввійшли всі 27 держав-членів Європейського союзу і ще два десятки країн поза ЄС, а також Україна. В останній наразі версії списку, укладеній іще в жовтні 2022 року, — 49 «недружніх» до Росії країн і територій.
