Чеські фірми дають Україні енергію. Попит на когенераційні установки зростає
Та виробники змушені відмовляти деяким замовникам через нереальні вимоги. Тим часом частина установок, постачена попередніми роками, так і не була встановлена, пише інтернет-видання Seznam Zprávy.
«Останніми тижнями ми реєструємо підвищений інтерес із боку українських замовників. Щотижня ми отримуємо десятки запитів», — каже Вацлав Клайн, директор компанії Gentec CHP, яка виробляє і постачає когенераційні установки.
«Останніми місяцями ми зареєстрували й підвищену активність донорів та інвесторів, викликану комбінацією погоди і критичного стану української енергетики», — констатує директор іще однієї такої ж фірми Tedom Ладіслав Земан.
Ці дві фірми — найбільші постачальники когенераційних установок із Чехії до України. Tedom від початку повномасштабної війни Росії проти України постачила їх майже сто, Gentec — 82.
Когенераційні установки споживають у своїх двигунах газ різного походження і виробляють електроенергію й тепло. Їхнє використання вигідне не тільки завдяки ефективності, а й завдяки тому, що Україна має власні джерела газу.
Ці установки не залежать від централізованих мереж. У деяких українських громадах вони є головним чи й єдиним джерелом електроенергії й тепла. Як правило, вони забезпечують роботу критичної інфраструктури — лікарень, шкіл, водогону тощо — і під час тривалих вимкнень централізованих мереж, пояснює Клайн.
Ці установки можна встановлювати відносно швидко і керувати їхньою роботою й дистанційно. Але «відносно швидко» має свої межі, і вимоги українських замовників не завжди можливо виконати. «Часто ми мусимо пояснювати замовникам, що когенераційну установку неможливо встановити і запустити за кілька днів, як дизельну», — каже Клайн. Виробництво, встановлення на місці і запуск такої установки — технологічно й логістично складний процес, що зазвичай триває кілька місяців.
Чеські когенераційні установки наразі витримують роботу під російськими ударами. Як розповів Земан, одна їхня установка на сході України зазнала влучання минулого року, але залишилася працездатною: «Допомогло й те, що ми здатні керувати установками і організовувати їхнє обслуговування дистанційно».
Фірма Tedom навіть відкрила минулого року в Україні своє представництво. «Завдяки цьому ми помітно швидші на місцях і краще реагуємо на потреби тамтешньої енергетики», — каже Земан.
Ремонт української системи електророзподілу і всієї енергетики триватиме ще роками. «І тому ми намагаємося пояснювати замовникам, що когенераційна установка — не коротокотермінове рішення, а інструмент, який може підвищити їхню енергетичну безпеку й ефективність на тривалий час. Ми розраховуємо, що будемо постачати до України когенераційні установки не тільки ближчими місяцями, а й наступними роками», — додає керівник фірми Gentec CHP.
Боротьба за наступну зиму починається вже нині
Працює в Україні й чеська інженерна фірма Enkom — вона теж постачає обладнання для електростанцій, зокрема когенераційних. Її власник Ріхард Бенда, заступник голови Українсько-чеської торговельної палати, свого часу п’ять років прожив в Україні і нині постійно їздить до цієї країни, яка дає 95% обороту фірми.
І він звертає увагу, що самими лише когенераційними установками, якими нині насичують Україну, всю зруйновану енергетику замінити не вдасться. «Треба усвідомити, що одна така установка має потужність, скажімо, 1,5 МВт⋅год, а одна знищена велика електростанція — 1500 МВт⋅год. І знищених електростанцій десятки. Їх просто неможливо замінити», — каже він.
При цьому, звертає увагу Бенда, чимало когенераційних установок, постачених раніше, так і не були змонтовані. «Українці з ними не мали великого досвіду… Вони були постачені, але замовник не вміє дати собі з ними ради, бо або не має досвіду, або не може підготувати проєкт, або не має грошей на монтаж. Низка проєктів залишилася стояти на вулиці, бо контракти укладали тільки на постачання. Сьогодні, на щастя, вже на постачання включно з монтажем, запуском чи й із обслуговуванням. А початки були тяжкі. Проєкти простоювали і через те, що зими були м’якші, і не було такої потреби їх запускати», — розповідає фахівець.
За його словами, боротьба за наступну зиму починається вже нині: «Якщо хочете запустити щось восени, мусите почати вирішувати це в березні, а ідеально в лютому».
