Чеські політики занепокоєні, що Україна обмежила незалежність антикорупційних органів
Створення свого часу цих органів як незалежних було однією з вимог Європейського союзу до України на її шляху до членства. Тим часом лунають уже й пропозиції припинити допомогу Україні.
До міністра закордонних справ Чехії Яна Ліпавського (позапартійний), який попередив Київ, що підтримка Прагою вступу України до ЄС — не карт-бланш на будь-які дії української влади, приєдналися й інші чеські діячі.
Міністр із європейських питань Мартін Дворжак (STAN) заявив, що ухвалення в Україні закону з потенціалом послабити незалежність антикорупційних інституцій він сприймає з занепокоєнням. За його словами, українські антикорупційні органи дотепер були гарантією, що Україна варта довіри, і опорою демократичної трансформації.
«Наша підтримка України в її боротьбі за свободу і суверенітет не змінюється. Але водночас не можна забувати, що процес вступу до ЄС пов’язаний із чіткими критеріями, які мають бути дотримані», — наголосив Дворжак.
Голова Сенату Мілош Вистрчил (ODS) написав інтернет-виданню iDnes.cz, що він буде питати своїх українських партнерів про причини вжитих заходів. «Будь-яке послаблення України погане для неї, для нас і грає на руку тим, хто підтримує Росію і її агресію», — заявив він.
А от голова опозиційної, ультраправої і відверто проросійської й антиукраїнської партії SPD Томіо Окамура не впустив можливості ще раз повторити свою прихильність такому курсові. За його словами, останні події в Україні є ще одним приводом, чому треба закінчити будь-яку фінансову підтримку Києва.
«Було вирішено, що українських корупціонерів можна розслідувати тільки на спеціальний дозвіл кількох найвищих українських прокурорів. Корумпований український режим дбайливо готується до нового притоку грошей із кишень наших громадян, щоб розікрасти їх», — вважає він.
Чи не першим із чеських діячів відгукнувся голова МЗС Ян Ліпавський, який заявив, що слідкує за ситуацією, «бо боротьба з корупцією, звичайно ж, є елементом процесу вступу до ЄС».
«Як я вже кілька разів казав і буду казати, місце України в Європі. Ми твердо стоїмо на боці українських громадян, які обрали європейське майбутнє. Але підтримка України ніколи не була і не буде карт-бланш для будь-яких кроків її влади. В цьому сенсі я вже розмовляв і з міністром (закордонних справ України — ред.) Андрієм Сибігою», — сказав Ліпавський.
Різка критика нового українського закону, ухваленого і виданого з небувалою швидкістю, пролунала і з боку політиків інших країн Євросоюзу, і з боку керівництва ЄС. Київ застерегли, що він іде на шкоду європейському курсові України і має бути скасований.
У вівторок Верховна Рада України ухвалила закон із назвою «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із зникненням осіб безвісти за особливих обставин під час дії воєнного стану». Та до нього останньої миті вставили пункти, які не стосуються теми закону і які значно обмежують чи й фактично ліквідовують незалежність провідних антикорупційних органів — Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Зокрема, повний контроль над ними отримує генеральний прокурор України. Нинішнього генпрокурора Руслана Кравченка вважають залежним від адміністрації президента Володимира Зеленського.
Закон негайно ж підписали голова Верховної Ради і президент України, пізно ввечері його терміново надрукували в офіційному виданні, щоб уже в середу він набув чинності.
Ці дії відразу викликали масові протести: в Києві і низці інших міст України сотні чи й тисячі людей вийшли на акції протесту. Люди вирішили збиратися й подальшими днями, щоб домогтися скасування змін.
