Чільні чеські діячі відкидають принцип колективної вини через два зґвалтування, в яких у соцмережах звинувачують українців
За даними голови МВС, злочинність серед українців у Чехії майже втричі нижча, ніж загалом серед іноземців.
Президент Чехії Петр Павел засуджує «зловживання ненавистю, люттю й панікою задля політичних ігор». Так він відреагував на два випадки останніх днів зі зґвалтуваннями жінок у Плзені і в Празі — в обох випадках нападники нібито були українцями, як стверджують у соцмережах, а відтак і в пресі.
Павел висловив занепокоєння цими нападами і співчуття жертвам, високо оцінив роботу поліції, яка швидко затримала обох нападників, а з приводу неофіційних повідомлень про національність нападників наголосив: «Насильство і агресія не мають ні національності, ні релігії. Їхніх проявів ми не потерпимо незалежно від того, хто їх чинить».
«Але конкретний злочин конкретної людини не можна ставити у вину цілій групі. В нашій історії ми маємо багато сумних випадків, коли був застосований принцип колективної вини, і це завжди мало трагічні наслідки», — додав чеський президент у соцмережах.
Тому, заявив Павел, його вражають деякі особи, які не вагаються зловживати страхом і негативними емоціями для просування власних політичних інтересів чи здобування сильнішої позиції. «Розбурхування негативних емоцій до невтримного рівня веде тільки до того, що ми самі стаємо тим, проти чого виступаємо. Я високо оцінюю дотеперішню позицію наших громадян, яких об’єднує прагнення просувати справедливість, правду й солідарність», — заявив президент Чехії.
Так само й міністр внутрішніх справ Чехії Віт Ракушан на спеціально скликаній пресконференції наголосив: «Колективної вини у випадку кримінальних дій не існує». За кожен конкретний вчинок несе відповідальність конкретна особа, яка його вчинила, сказав він. А перед цією пресконференцією він написав у соцмережах: «Кримінальні вчинки окремих осіб — це не вина всієї нації. Будь ласка, не піддаваймося тискові тих, хто буде намагатися зловжити цими діями для своїх власних цілей».
А чи справді ґвалтівники — українці? Прямих підтверджень немає
Причиною цих заяв стали два напади на жінок зі зґвалтуванням чи спробою зґвалтування. Минулого вівторка пізно ввечері, за повідомленнями, 18-річний юнак запросив свою 15-річну знайому на нічну прогулянку вздовж річки в Плзені, на що вона погодилася, а відтак зґвалтував її, завдав їй ножових поранень і, схоже, погрожував її вбити; поліція затримала його і обвинуватила в зґвалтуванні і спробі вбивства, суд узяв молодика під варту.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Про випадок стало відомо в четвер — а вже в п’ятницю соцмережі були повні тверджень, що нападником був саме українець. Піддався на спокусу навіть приматор (мер) Плзені Роман Зажицький: він прямо твердив про злочинця-українця — але потім був змушений визнати, що ніякої інформації про національність нападника насправді не мав, а просто повторював твердження з засобів інформації — а ті, в свою чергу, цитували соцмережі… Дійшло до того, що в Плзені пролунали заклики влаштувати спеціальну антиукраїнську демонстрацію, але врешті вона не відбулася.
Поліція підтвердила, що нападник, який ледь досяг віку повноліття, — іноземець, що живе в Чехії вже тривалий час. Але поліція не вказує його національності чи громадянства. Єдиним імовірним непрямим підтвердженням стала заява посольства України в Чехії, яке висловило занепокоєння подією в Плзені, засудило її, висловило співчуття потерпілій і додало, що «винний має бути покараний за свій вчинок відповідно до чинних законодавчих норм Чехії».
В іншому ж випадку поліція навіть не каже, чи був нападник іноземцем — але так само без підтверджень у соцмережах роздмухується думка, що то був саме українець. У ніч на суботу 16-річний молодик напав на жінку в Празі й затягнув її в кущі. Коли на місце прибула поліція, їй довелося при затриманні вдатися до попереджувального пострілу. Нападник на якийсь час зумів зникнути, але його все ж знайшли й затримали; поранену жінку доставили до лікарні. У неділю поліція додала, що нападника обвинуватили в зґвалтуванні.
Злочинність серед українців у Чехії низька
Міністр внутрішніх справ Віт Ракушан на згаданій пресконференції звернув увагу: хоча кількість іноземців у Чехії останнім часом значно зросла — але практично не зросла пов’язана з ними злочинність, як можна було б уявити. За його словами, 2019 року іноземці скоїли 8,2 відсотка всіх кримінальних злочинів, нині ж це число становить 11,5 відсотків. При цьому коли в 2019—2020 роках частка іноземців у населенні країни становила близько 6 відсотків, то нині це 10—11 відсотків, причому 5 відсотків — це українці.
Водночас міністр звернув увагу на свіжі дані: якщо серед усіх іноземців у Чехії рівень злочинності становить 11,5 відсотків, то серед українців — 4 відсотки.
«Тільки люди без суспільної відповідальності, популісти можуть роздмухувати такі прояви ненависті», — сказав Ракушан про виступи проти українців.
Антиукраїнські дезінформації
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Останніми місяцями хвилі ненависті до українців розбурхували серед чеських ромів — твердженнями в соцмережах про те, що саме українці нападали на представників ромської громади. Наразі в жодному з таких випадків, схоже, цього не було офіційно підтверджено, а в низці випадків це було й прямо спростовано; ще в деяких випадках з’ясувалося, що й нападів не було — лише вигадки. Деякі ромські активісти говорять про провокації.
Тим не менш, роми вже кілька разів збиралися на демонстрації, формально на захист своїх прав, — які врешті більшою чи меншою мірою перетворювалися на антиукраїнські. В деяких із цих демонстрацій брали участь чеські проросійські дезінформатори чи антиукраїнські діячі, які повторюють у своїх виступах пропаганду Росії. І дехто з оглядачів казав, що це спрацьовувало.
Розповсюдження брехливої інформації обіцяють карати
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
А проте, сказав нині Віт Ракушан, за останні кілька тижнів відносини між ромською й українською меншинами заспокоїлися — за його словами, завдяки «твердій праці за лаштунками», а саме низці зустрічей із представниками ромських громад, а також роботі новоствореної робочої групи, завдання якої — запобігати ескалації міжетнічної напруженості в Чехії.
Іще одна причина зменшення напруженості — швидка реакція поліції на дезінформацію. Як сказав на тій же пресконференції голова президії чеської поліції Мартін Вондрашек, поліція почала вже дев’ять кримінальних проваджень за підозрою в кримінальному злочині поширення повідомлення, що викликає паніку.
«Ми хочемо запобігати поширенню очевидних дезінформацій і створенню непотрібної напруженості між громадами», — додав він. Зокрема, за його словами, поліція зв’язується з ініціаторами громадських зібрань і пояснює їм, які законні права вони мають, а що буде вже за межею закону. Відтак, за словами Вондрашека, кілька таких зібрань узагалі не відбулося, бо поліції вдалося пояснити, що підстав для тих зібрань узагалі не існувало.
А Ракушан додав, що поліція подає дієвий запобіжний сигнал, що розповсюдження брехливої інформації, яка має потенціал викликати напруженість у суспільстві, буде каратися.
