Cистема соціального страхування для українських біженців
У Чехії система соціального страхування працює за чітким принципом: внески сплачуються в тій країні, законодавство якої застосовується до працівника. Це важливо для всіх, хто працює, адже саме від цього залежить право на пенсію, лікарняні, «декретні» та інші виплати. Для громадян України з тимчасовим захистом ситуація має свою специфіку. Особливо це стосується тих, хто фізично перебуває в Чехії, але працює дистанційно на українського роботодавця. У таких випадках застосовується двосторонній договір між Чехією та Україною про соціальне забезпечення.
Згідно з офіційними роз’ясненнями Чеської служби соціального забезпечення, протягом перших 24 календарних місяців від початку такої роботи діє українське законодавство. Це означає, що внески сплачуються в Україні, і працівник залишається в українській системі соціального страхування.
Саме цей дворічний період є ключовим, і багато хто його просто не відстежує або не усвідомлює його наслідків, пояснила Наталія Воїнова, бухгалтерка супроводу бізнесу та підприємців.
«Чеська служба соціального забезпечення нещодавно уточнила правила для громадян України з тимчасовим захистом, які проживають у Чеській Республіці, але працюють дистанційно на українського роботодавця: ключовим моментом є межа у 24 місяці від початку такої діяльності. Протягом цього періоду на працівника й надалі поширюються українські норми соціального забезпечення, і внески залишаються в Україні.
Однак після спливу двох років ситуація суттєво змінюється. У цей момент працівник має обрати подальший режим. Якщо він хоче залишитися в українській системі, необхідно подати заяву на отримання винятку відповідно до міжнародного договору між Чеською Республікою та Україною. Якщо цього не зробити або виняток не буде надано, на працівника автоматично почне поширюватися чеське законодавство.
На практиці це означає, що український роботодавець повинен буде увійти до чеської системи — зареєструватися в органах соціального забезпечення, повідомити про працевлаштування працівника та сплачувати за нього внески відповідно до чеських правил. Саме цей момент може бути проблемним для багатьох компаній, бо пов’язаний із додатковим адміністративним і фінансовим навантаженням.
З точки зору працівників, це не лише технічна зміна. Новий режим може вплинути на реальні умови співпраці, бо частина роботодавців може реагувати зниженням оплати, зміною умов договорів або навіть припиненням співпраці з тими, хто працює з території Чехії. Відкритим залишається і питання, як саме працюватиме обмін інформацією між чеськими та українськими інституціями, а також які наслідки можуть виникнути у випадку, якщо працівник або роботодавець не виконають нові вимоги вчасно або їх ігноруватимуть.
Уся ця регуляція базується на двосторонній угоді про соціальне забезпечення і має на меті чітко визначити, за законодавством якої країни повинні сплачуватися соціальні внески у випадку транскордонної роботи. Водночас на практиці вона створює низку невизначеностей, які будуть визначальними для того, наскільки суттєво це вплине на конкретних людей і компанії».
За офіційною інформацією Чеської служби соціального забезпечення, між українськими та чеськими інституціями передаватимуться конкретні дані: ідентифікація працівника і роботодавця, період, на який запитується виняток, а також обґрунтування, пояснила про механізм дії Їтка Дрмолова, прессекретарка Чеської служби соціального забезпечення.
«Якщо працівник або його роботодавець подасть в Україні заяву про надання винятку з підпорядкування чеському законодавству відповідно до статті 9 Договору про соціальне забезпечення між Чеською Республікою та Україною, відповідні установи обмінюватимуться такими даними: ідентифікаційні дані працівника, ідентифікаційні дані українського роботодавця, період, на який запитується виняток, а також коротке обґрунтування. Обмін даними відбуватиметься переважно поштою.
Якщо ж відповідний громадянин України не захоче надалі підпорядковуватися українському законодавству у сфері соціального забезпечення і не подасть заяву на отримання винятку з чеських правових норм, то з дня, що настає після завершення 24 календарних місяців виконання діяльності в Чехії, на нього почнуть поширюватися норми соціального забезпечення Чеської Республіки з усіма наслідками як для нього, так і для його роботодавця. У такому випадку український роботодавець повинен зареєструватися в Чехії у Празькому управлінні соціального забезпечення, повідомити про початок роботи працівника в Чехії, сплачувати за нього внески на соціальне страхування відповідно до чеського законодавства та виконувати інші обов’язки, передбачені чеськими правовими нормами у сфері соціального забезпечення. У цій ситуації застосовується стаття 6 Договору між Чеською Республікою та Україною про соціальне забезпечення».
На практиці ж саме тут виникає найбільше запитань. Наприклад, як швидко розглядаються такі заяви, як саме відбувається обмін даними між країнами і що станеться, якщо людина або роботодавець не встигнуть виконати нові вимоги вчасно.
Radio Prague International звернулося з запитом до Пенсійного фонду України, але станом на момент підготовки матеріалу відповіді ми не отримали.
Для самих працівників це означає, що варто уважно відстежувати строк у 24 місяці від початку роботи з Чехії, заздалегідь з’ясувати позицію свого роботодавця і розуміти, який саме режим буде застосовуватися далі. Тому що після цієї межі мова вже йде не лише про формальності, а про реальні гроші, соціальні гарантії і навіть можливість продовжувати працювати в тому ж форматі.
