До чеської ініціативи закупівлі снарядів для України може приєднатися півтора десятка країн

Чехія, яка знайшла можливість купити 800 тисяч артилерійських снарядів, у фінансуванні власної схеми участі не візьме, але продовжить надавати Україні військову допомогу.

Про те, що ініціативи закупити ці снаряди може долучитися близько 15 країн, повідомив прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала, який узяв у понеділок участь у зустрічі голів урядів країн-союзниць України в Парижі. Кілька з цих країн уже назвали себе.

Зокрема, прем’єр Нідерландів Марк Рютте сказав, що його країна надасть на це 100 мільйонів євро. За словами президента Франції Емманюеля Макрона, Париж теж візьме участь у проєкті.

Закупівля і передача Україні цих снарядів, сказав Фіала, мали б відбутися протягом наступних «тижнів чи місяців».

Президент Чехії Петр Павел раніше заявив, що Чехія знайшла можливість закупити для України в країнах поза межами Європейського союзу 800 тисяч артилерійських снарядів великого калібру. За уточненими даними, які надала міністерка оборони Яна Чернохова, йдеться про 500 тисяч снарядів калібру 155 міліметрів — стандарту НАТО — і 300 тисяч калібру 152 міліметри — «радянського» стандарту. (Спершу було помилково повідомлено, що 300 тисяч мали бути калібру 122 міліметри.) Українська артилерія використовує артилерію обох стандартів. Ішлося про те, що країни, охочі продати снаряди, поставили категоричну умову, що їх не буде названо.

Як писав британський щоденник Financial Times, Чехія шукає можливості зібрати 1,5 мільярда доларів на закупівлю цих снарядів. Цю суму видання наводить із посиланням на неназвані джерела. Чеські урядові інституції не стали коментувати цього повідомлення.

Ініціатива, про яку повідомив Петр Павел, окрема від плану Європейського союзу, за яким ЄС мав до березня цього року надати Україні 1 мільйон снарядів великих калібрів. Виконання цього плану по суті зірвалося: нещодавно в Євросоюзі заявили, що у визначений термін зможуть надати лише половину тієї кількості, решту ж тепер сподіваються передати до кінця року. Президент України Володимир Зеленський заявив у понеділок, що, за його словами, реально надано на цей час лише близько 30 відсотків.

Сама Чехія у власній ініціативі участі не візьме. Прага підтримує і буде підтримувати Україну навчанням її військових і постачанням військових матеріалів, які ще лишилися, але не фінансово — в тому числі й не долучиться до купівлі снарядів, які пообіцяв Павел. Як сказала міністерка оборони Яна Чернохова в інтерв’ю телеканалові ČT24, роль Чехії в цій ініціативі суто організаційна.

Але вона запевнила, що постачання старших зразків озброєнь, які зараз чеські Збройні сили замінюють на сучасні, триває далі. Зокрема, в середині лютого Україні передали ще два бойові вертольоти Мі-24 (чотири були передані ще 2022 року) — їх замінюють американські ґвинтокрили платформи H-1: Viper (AH-1) і Venom (UH-1).

За словами Чернохової, нічого нового в цьому немає — так само було і з передачею немодернізованих танків Т-72: їх стали передавати зі складів зберігання, коли Чехія домовилася про постачання німецьких «леопардів». Міністерка уточнила, що Збройні сили Чехії передали наразі тільки немодернізовані танки — три десятки модернізованих T-72M4 CZ Чехія наразі ще лишає собі.

Протягом 2022 року Чехія передала Україні з запасів своїх Збройних сил, серед іншого, 62 танки Т-72. Крім того, існують комерційні проєкти, які оплачують переважно західні союзники України. Наприклад, приватна зброярська фірма Excalibur Army нині виконує контракт на модернізацію таких танків до власної версії Т-72EA. Вони мають потужніший двигун, нові системи зв’язку, цифрову приладову панель, поліпшені прицільні системи і додаткове динамічне бронювання. Модернізацію 90 танків оплатили США й Нідерланди, ще за 15 заплатила Данія.

Військові НАТО в Україні? «Виключити не можна»

Тим часом на паризькому саміті на підтримку України в понеділок пролунали й інші заяви. Зокрема, Макрон на завершення саміту, який він скликав, оголосив про створення коаліції для постачання Україні ракет середньої й великої досяжності. Крім того, країни-партнери будуть співпрацювати з Києвом із питань кібербезпеки, а також виробництва військової продукції в самій Україні.

Ішлося на саміті і про теоретичну можливість направити до України і військових із країн НАТО, щоб допомогти їй в обороні від Росії. Після появи перших повідомлень про це низка державних керівників, зокрема й чеський прем’єр Фіала, відразу заявила, що їхні військові в Україні не опиняться.

Макрон підтвердив, що згоди в питанні про можливе направлення військових країн НАТО до України немає. Але, наголосив президент Франції, «виключити не можна нічого». І додав: «Були часи, коли ми собі думали, що пошлемо їм (українцям) тільки шоломи і спальні мішки».