До законопроєкту про суворіші норми щодо осіб із тимчасовим захистом подана ціла низка поправок
Палата депутатів розглянула документ уже в другому читанні. Нині його готують до третього й останнього читання. Депутат від опозиційної партії STAN Якуб Крайнер не домігся повернення законопроєкту до безпекового комітету для детальнішого розгляду змін. Огляд поправок підготувало агентство ČTK.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Зокрема, провідна коаліційна партія ANO хоче запровадити покарання за нелегальне працевлаштування іноземців і за приховане посередництво в їхньому працевлаштуванні — фактичну «оренду» працівників однієї фірми іншій. За це пропонується покарання у вигляді до 10 років позбавлення волі.
Метою зміни є ефективніше переслідувати випадки нелегального працевлаштування, сказав міністр внутрішніх справ Лубомір Метнар. Саме він, разом із міністрами праці й соціальних питань Алешем Юхелкою і фінансів Аленою Шиллеровою (всі троє ANO), подав ці зміни — всі троє виступили як члени Палати депутатів, а не як члени уряду.
За їхніми словами, нелегальне працевлаштування і приховане посередництво в ньому, зокрема з боку деяких агентств працевлаштування, становить, у першу чергу для української і російськомовної злочинності, головне джерело зиску й інструмент фактичного контролю над громадою іноземців.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
За посередництва двох тисяч легальних агентств працевлаштування, за даними авторів поправки, позаминулого року в Чехії було працевлаштовано близько чверті мільйона людей, із того близько 100 тисяч громадян третіх країн. Але на ринку діє й «значна кількість» нелегальних агентств працевлаштування, через незаконні дії яких держава недоотримує близько 50 мільярдів крон, вважають автори поправки.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Депутат Губерт Ланґ (ANO) рекомендує внести до законопроєкту нові спільні правила Європейського союзу про депортацію іноземців із третіх країн, які перебувають у ЄС нелегально, та іноземців, які становлять ризик із погляду безпеки. Також він рекомендує змінити урядовий законопроєкт, внісши до нього остаточний вигляд постанови ЄС, що стосується повернення іноземців до країн походження.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Іншу зміну — скоротити підвищену підтримку біженців зі 150 до 90 днів — подали депутат від партії SPD Радек Котен разом із лідером партії й головою Палати депутатів Томіо Окамурою.
Спершу вони хотіли ще радикальнішого скорочення — до 60 днів, — а також хотіли ще кількох обмежень: скоротити підтримку матерів-біженок, яка нині може бути надана до шестирічного віку дитини, до трирічного, а підтримку особам старшого віку надавати не з 65, а з 70 років.
Опозиційна партія STAN хоче доповнити первісний урядовий законопроєкт правилом, за яким російські дипломати з інших країн ЄС повинні були б мати право в’їжджати на територію Чехії тільки з попередньою згодою Міністерства закордонних справ Чехії. Те саме мало б стосуватися і всіх працівників російських дипломатичних представництв, а також членів їхніх родин. Нині російські дипломати з інших країн ЄС мають тільки зголошувати свої приїзди до Чехії, на відміну від суворішої практики низки інших країн, що вимагають отримання дозволу.
Первісний урядовий законопроєкт передбачає, зокрема, що особи з тимчасовим захистом, які звертаються з проханням про гуманітарну допомогу, будуть повинні бути працевлаштованими, підприємцями або зареєстрованими в бюро працевлаштування (за винятком дітей і ще кількох категорій, таких, як студенти, батьки з малими дітьми, вагітні жінки, особи старшого віку, люди з «обмеженням самодостатності» — наприклад, інвалідністю, і ті, хто за ними доглядає, чи тимчасово непрацездатні).
Прохачі про гуманітарну допомогу також будуть зобов’язані перебувати на території Чехії протягом принаймні 16 днів у кожному місяці, за який вони проситимуть цю допомогу. Ця норма, заявляє уряд, є реакцією на досвід останніх років: встановлення мінімального терміну перебування в Чехії має запобігати зловживанням гуманітарною допомогою.
Законопроєкт змінює і умови надання спеціального дозволу на довгострокове перебування, який пропонується для біженців на доволі суворих умовах. Відповідно до документа, з’явиться ще одна умова: відсутність заборгованості зі сплати податків.
Новинка передбачена і для водіїв автомашин на українських номерах: від 2027 року вони, маючи в Чехії дозвіл на перебування, включно з тимчасовим захистом, матимуть право, а з 2028 року обов’язок реєструвати свої авта в загальному чеському реєстрі транспортних засобів; без такої реєстрації загрожуватиме значний штраф. Наразі їх стосується вимога ставити ці авта на облік у спеціальному реєстрі саме для українських автомашин.
Чинність закону, якщо його встигнуть остаточно ухвалити до кінця року, має початися з 1 січня 2027 року — за винятком «автомобільної» частини і розділу про гуманітарну допомогу, для яких набуття чинності передбачене з 1 січня 2028-го.
