Громадянство Чехії для українців з окупованих територій: є ризик його не отримати?
Закон Lex Ukrajina 7, який набув чинності у лютому 2025 року, практично позбавляє росіян права на отримання чеського громадянства, припиняючи розгляд заяв на цей статус до завершення дії закону. Виникає логічне запитання: чи торкнеться ця поправка українців із окупованих територій?
Адже Росія автоматично визнала всіх українців, які мали реєстрацію в Автономній республіці Крим і Севастополі на момент окупації, своїми громадянами. А на окупованих територіях материкової України окупаційна російська адміністрація вимушує українців отримувати громадянство країни-окупанта.
Перше захоплення українських територій відбулося 11 років тому, і українці з Кримського півострова, які переїхали до Чехії, маючи й непрошене російське громадянство, вже можуть подавати заяви на чеське громадянство. Чи поширюється заборона Lex Ukrajina 7 на таких громадян України?
Дар’я Свиридова, партнерка адвокатського обʼєднання AZONES, так бачить цю ситуацію.
«Фактично важливо говорити про такі три ключові кроки на захист наших громадян, якщо уявити, що в них є, звичайно, ризик потрапити під дії такого закону. Тобто формально вони не підпадають під дію цього закону, але неформально, звичайно, ризик такий залишається для громадян з окупованих територій, де Росія масово і примусово нав’язує своє громадянство. Перше, що наші громадяни мають подаватись на отримання документів паспортних або інших в чеські державні установи виключно з усіма належними українськими документами. Тобто не тими, що видані в окупації, а виключно українськими.
Другий момент: в разі, якщо вони подали свої українські документи, все добре, але з’ясували, що вони потрапили під замороження розгляду їхнього питання, — то, звичайно, треба йти до місцевих адвокатів, юристів, правозахисних організацій за захистом своїх прав. Третє, найважливіше, — якщо при отриманні або претендуванні на громадянство третіх цивілізованих країн, партнерів України, наші громадяни будуть отримувати відмови або схожі заморозки на підставі того, начебто в них є громадянство Російської Федерації, набуте на окупованих територіях. Держава Україна, згідно зі своїм законом, згідно з політичною позицією, згідно з рішеннями міжнародних судів, куди ми зверталися зі скаргами щодо наслідків окупації, — Україна декларує, фіксує і визнає на рівні закону, що примусове автоматичне, фактично будь-яке набуття громадянства Російської Федерації на окупованих територіях, є таким, що ми не визнаємо. Більш того, паспортизацію громадян в окупації паспортами Росії ми вважаємо одним зі злочинів, який чинить Російська Федерація. Тому в випадку, якщо цей закон буде поширюватись на українців з окупованих територій через те, що начебто Чехія вважатиме їх особами, в яких є громадянство Росії, ставить серйозне політичне питання доволі гостро, на яке Україні, мені здається, треба буде реагувати на рівні Міністерства закордонних справ. І, відповідно, Міністерство закордонних справ, можливо, буде мати потребу включати певні дипломатичні канали комунікації з Чеською Республікою, з офіційною владою, з МЗС Чехії, щодо неприпустимості такої позиції».
Речник Міністерства внутрішніх справ Чехії Ондржей Кратошка на це ж запитання, чи торкнеться нова поправка до закону українців, відповідає таким чином.
«У межах розгляду заяв про надання громадянства Чеської Республіки з огляду на можливі наслідки дії закону Lex Ukrajina 7 Міністерство внутрішніх справ під час оцінювання матеріалів для ухвалення рішення та інших виявлених обставин завжди діє індивідуально. У ситуації, коли, наприклад, особа з українським громадянством, яка залишила територію Кримського півострова до російської анексії у 2014 році, стала громадянином Російської Федерації лише на підставі рішення російських органів, тобто без власного волевиявлення стати громадянином Росіїї або без фактичного отримання російських паспортів, Міністерство внутрішніх справ не бере до уваги цей факт. На практиці, однак, можуть виникати й інші ситуації, якими Міністерство внутрішніх справ має займатися завжди в індивідуальному порядку».
Чеський омбудсман Станіслав Кржечек висловив свою стурбованість щодо запропонованих змін, які входять до Lex Ukrajina 7, в офіційному листі, адресованому міністрові внутрішніх справ. Омбудсман наголосив, що у нинішньому вигляді ці зміни не можуть бути рекомендовані.
Співробітник відділу юстиції, міграції та фінансів офісу омбудсмана, юрист із питань іноземців Йозеф Стеглік допоміг розібратися у питанні, чи стосуватиметься це українців.
«Після ухвалення нових правил набуття громадянства група сенаторів у квітні цього року подала до Конституційного суду пропозицію про їхнє скасування. Ми підтримали цю ініціативу сенаторів. Побачимо, яку позицію займе Конституційний суд. Якщо він скасує відповідні положення закону Lex Ukrajina, тоді зникнуть і проблеми, які ця правова норма створює для відповідних іноземців. Якщо ж українцям буде відмовлено в чеському громадянстві через наявність російського паспорта, вони можуть захищати свої права стандартними засобами правового захисту, які доступні всім заявникам. Це залежить від конкретної ситуації — може йтися про апеляцію або про скаргу на бездіяльність органу. Якщо це не дасть результату, можна далі звертатися до суду, подавши відповідний тип адміністративного позову. У будь-якому разі я рекомендую звернутися до юриста, щоб отримати пораду щодо правильного порядку дій. Це може бути адвокат, який спеціалізується на міграційному праві. Також можуть допомогти юристи неурядових організацій, що займаються питаннями іноземців. Звісно, можна звернутися і до омбудсмана. Але хочу підкреслити, що звернення до омбудсмана не замінює згадані вище засоби правового захисту, їх потрібно обов’язково використати».
Варто зазначити, що жоден із опитаних нами фахівців не зміг однозначно підтвердити, що припинення розгляду заяв на отримання чеського громадянства не торкнеться українців з окупованих територій. Але можна зробити висновок, що шляхи розв’язання проблеми існують, і панікувати не варто. Слід ретельно готувати документи, уважно контролювати процес і розуміти, що міжнародне право не визнає примусово надане громадянство Росії.
