Ініціатива «Подарунок для Путіна» готує для України дрони, які не можна заглушити. Зроблено в Чехії

Фото ілюстраційне

Ці дрони з керуванням на оптичному волокні розробляють і виробляють у Чехії для фронту в Україні українські волонтери з асоціації Spark. Про ініціативу пише інтернет-видання Novinky.cz.

«Усе, що ми робимо, виходить із ініціативи бійців на фронті — хлопців із Донеччини, Запорожжя — звідусіль, де точаться бої. Це не урядовці з печатками, а чоловіки, які проливають кров», — каже один із волонтерів, який тут і конструктор, і пілот-випробувач.

Кожен зроблений дрон відбуває ретельні перевірки. Тестується стабільність зависання, горизонтальна і вертикальна швидкість і час роботи, з вантажем і без.

«Повністю завантажений, із оптичним кабелем і потужним акумулятором, він важить до десяти кілограмів і летить зі швидкістю до сотні. Довжину оптоволокна пристосовуємо відповідно до запитів — комусь треба двадцять кілометрів, комусь тридцять», — пояснює студент IT, який ще й розробляє системи автономного керування.

«Штучний інтелект і детекція цілей іще попереду. Але ми маємо волю, і це найважливіше. Путін не зупиниться, але й ми теж», — обіцяє він із посмішкою подальші плани.

Зі швейної майстерні лабораторія

За ініціативою з дронами стоїть Леся Копчук із асоціації Spark. Коли Росія в лютому 2022 року вчинила повномасштабний напад на її рідну країну, вона не лишилася осторонь. Спершу вона шила зимовий одяг, маскхалати, рюкзаки і діставала й перевозила для українських військових мікроавтобуси і джипи. Але поле бою змінювалося, і вона зрозуміла, що найбільшу силу мають технології.

«Я побачила, яку вирішальну роль відіграють дрони, і те, що якщо ми хочемо справді допомогти бійцям, мусимо просунутися далі», — сказала вона. І почала в своїй маленькій майстерні разом із волонтерами створювати перші моделі. Спочатку зі складових частин із онлайн-магазинів, а пізніше і власної конструкції, ефективніші і витриваліші.

Сьогодні там, де колись стояли швейні машинки, працюють 3D-принтери і паяльники. Швейна майстерня перетворилася на технологічну лабораторію. Волонтери працюють тут вечорами і вихідними без претензій на оплату.

Нове покоління безпілотників керується через оптичне волокно. Завдяки цьому їх неможливо заглушити засобами радіоелектронної боротьби. При цьому вони мають високу вантажність і здатні надійно доставити кілька кілограмів вибухівки. А можуть використовуватися й для розвідки — через оптоволокно зображення з якісної камери передається з набагато вищою якістю, ніж через звичайний радіозв’язок.

«Ми виробляємо дрони до п’ятнадцятидюймового розміру. Більшість складових ми виробляємо самі, так що можемо значно знизити ціну порівняно з комерційними пропозиціями. До того ж ми вже самі намотуємо й оптичне волокно — котушки можуть мати його до тридцяти кілометрів. І їх створюють тут, у Чехії», — каже Леся.

Розробку підтримує і фінансує ініціатива «Подарунок для Путіна», якою керує Мартін Вондрачек. «Без їхньої допомоги ми просувалися б набагато повільніше», — додає Леся.

Шляхи на фронт

Волонтери працюють переважно анонімно. Леся Копчук є винятком: вона — «обличчя» своєї асоціації. Вона зустрічалася і з президентом Петром Павелом, який особисто подякував їй у Празькому граді за її роботу. А вона тоді подарувала президентові модель самохідки, зроблену українськими бійцями переважно з відстріляних гільз від снарядів із чеської ініціативи.

А нині Леся збирається з партією випробуваних дронів до України. Вже рутина для неї, хоча ніколи не без ризику. Вона вже пережила бомбардування, удар дрона, який, на щастя, не спрацював, і обстріл, який влучив у її авто. «Звикнути можна до всього — тільки не до втрати друзів», — тихо каже вона.

«Я знайомлюся з хлопцями у віці моїх дітей — скільки їх загинуло! Коли проїжджаю повз цвинтарі з нашими прапорами, мені так сумно. Дякую Богові за вас, чехів, які допомагають. Без Мартіна Ондрачека з «Подарунку для Путіна» і всіх неймовірних волонтерів цього б не вийшло», — додає Леся.

Багато з місць, куди вона їздила раніше, вже не існує — вони розбомблені або захоплені окупантами. Але вона не здається: «Краще б, звичайно, я возила дітям іграшки, але знаю, що це війну не зупинить. Дрони — це майбутнє. Тож працюємо далі, іноді й по двадцять годин на день».

І входить до своєї майстерні з 3D-принтерами й котушками оптоволокна. При вході лежить килимок із написом «Бруд залиште зовні» і портретом Путіна. Леся посміхається: «Щоразу, як наступаю на нього, знаю, чому ми робимо нашу справу».

Джерело: Novinky.cz
ключове слово:
увімкнути аудіо

Також на цю тему