Історія однієї героїчної жінки: Олена Теліга, її трагедія та любов

119 років тому, 21 липня 1906 року, народилася Олена Теліга — українська поетеса, публіцистка, літературна критикиня та діячка ОУН. Її життя було яскравим і сповненим рішучості, але, на жаль, трагічно обірвалося: у лютому 1942 року її розстріляли нацисти в Бабиному Яру в окупованому Києві.

Частину свого життя Олена Теліга провела у Чехії. Народжена під Москвою в українській родині, вона зростала в російськомовному середовищі. І саме в Чехії вона почала говорити українською, тут зустріла кохання свого життя — Михайла Телігу, і вперше по-справжньому відчула себе українкою.

Олена Теліга вільно володіла російською, французькою та німецькою мовами. Вона народилася в Ільїнському Московської губернії й лише зі слів батька знала про Україну.

Все змінилося у 1917 році, коли родина переїхала до Києва та опинилася в центрі революційних подій. Її батько Іван Шовгенів став міністром уряду Української Народної Республіки, а старший брат Сергій — вояком армії УНР. За словами автора книжок про Олену Телігу Богдана Червака, навіть тоді вона ще не ідентифікувала себе з Україною і не говорила українською.

Богдан Червак|Фото: Архів Богдана Червака

«Все почало змінюватися після поразки Української Народної Республіки, коли батько змушений був покинути Україну, виїхати на еміграцію, зокрема, у Чехословаччину. Оце був такий переломний період, бо коли Олена Теліга вирушала за кордон, вона бачила, як відходять війська армії УНР, як понуро себе почувають українські воїни, як відходить на захід армія Петлюри. Чехословаччина була обрана не випадково, бо тодішній уряд Чехословаччини із симпатією ставився до українців і до українських національно-визвольних змагань. По суті, це була чи не єдина в Європі держава, яка мала таку неприховану прихильність до українців і до їхніх національно-визвольних змагань».

У Празі батько Олени влаштувався на роботу в Український педагогічний інститут імені Михайла Драгоманова. Вона також навчалася в цьому закладі. Її студентські роки були насиченими — окрім навчання, вона почала писати поезії та вперше наважилася показати їх іншим.

Олена Теліга|Фото: Архів Богдана Червака

«Тодішня Прага, інші міста цієї країни були наповнені українськими емігрантами, і українське емігрантське життя дуже цікавило Олену Телігу. Здебільшого біографи Олени Теліги говорять про те, що вона відвідувала різні культурницькі установи, читальні, бібліотеки, там виступала, зустрічалася із людьми. Але, власне, у Празі Олена Теліга почала цікавитися політичним життям української еміграції. Тут, у Празі, був осередок Легії українських націоналістів, однієї із націоналістичних організацій, яка згодом стала складовою Організації українських націоналістів, ОУН. Тут, у Празі, був Микола Сціборський, один із визначних діячів Організації українських націоналістів, і збори Легії українських націоналістів були відкритими, і можна було туди заходити і слухати виступи Сціборського».

Тодішня Прага була центром українського еміграційного життя. Саме тут Теліга почала цікавитися не лише літературою, а й політичними процесами. Вона захоплювалася виступами Миколи Сціборського, читала його політичні статті й публіцистику і почала розуміти, що українська еміграція ставить політичні цілі та мріє про українську державу.

«Національне усвідомлення Олени Теліги прийшло на цій знаменитій вечірці, про яку багато написано, про яку згадує сама Олена Теліга, коли до неї звернулися російською мовою, зневажливо висловилися про українську мову, і коли Олена Теліга поставила білогвардійського офіцера на місце і сказала, що українська мова — це мова її батьків, і от після цього випадку вона вже ніколи в житті не спілкувалася російською».

Поворотним моментом стало її знайомство з Михайлом Телігою — кубанським козаком, глибоко національно свідомим українцем. На відміну від Олени, він вільно говорив українською, викладав її на мовних курсах, і саме він відкрив їй багатство української культури, мови й історії.

«Тоді таких курсів було дуже багато, на одні із таких курсів потрапила Олена Теліга, точніше, записалася, і там вона познайомилася з Михайлом Телігою, з яким згодом побралася і любов до якого вона пронесла крізь все своє життя. І Михайло Теліга привив їй любов до української мови, він багато говорив про українську мову, співав українські пісні, він розповідав їй українську історію, і його вплив на неї був, безумовно, дуже і дуже великим».

У Празі та Подєбрадах Олена Теліга жила активним культурним і політичним життям. Але поступово в ній визрівало усвідомлення власного шляху і призначення. З Чехословаччини вона переїхала до Варшави, де українська політична еміграція вже була значно активнішою.

«І, власне, її переїзд із Чехословаччини у Варшаву, де українське життя вже вирувало і було в такій більш концентрованій формі, бо у Варшаві на той час вже проживали українські лідери, лідери українських політичних середовищ, — так от, коли вона вже переїжджала із Чехословаччини у Польщу, то вона вже приїхала туди сформованою національно, сформованою політично, і вона вже себе відчувала українкою. Тому Чехія, Прага, Подєбради мали великий вплив на формування її характеру, і цьому вона завдячує передусім Михайлові Телізі і Миколі Сціборському».