Корони, реліквії і таємниці. Національний музей представляє велику виставку про Пржемисловців
Романський саркофаг святого Лонґіна, поховальні клейноди Пржемисла Отакара II або тканина з гробниці святої Людмили — понад 900 експонатів, пов’язаних із чеською династією князів і королів Пржемисловців, виставлені в Національному музеї в Празі. Їх зібрали і з колекцій самого музею, і ще майже з семи десятків чеських і закордонних закладів. Група авторів готувала виставку майже три роки.
Головними поставами, які заснували пржемисловську династію, є, за легендами, княжна Лібуше і Пржемисл Орач. Княжна Лібуше на підставі пророкування взяла собі за чоловіка простого орача з сільця Стадіце в сучасному Устецькому краї, і він і став засновником династії, названої його іменем.
Лібуше також пророкувала і створення Праги: «Бачу місто велике, якого слава зірок буде торкатися». Цю історію вперше записав хроніст Космас (Козьма Празький) на початку 12-го століття, і вона стала основою чеської національної міфології.
Троє коронаційних клейнодів
І легенди, і реалії середньовічних часів ілюстровані на виставці давніми й унікальними експонатами, пояснює один із кураторів виставки Іржі Міліткий.
«Щодо цього раннього періоду, 9-го і 10-го століть, писемних свідчень дуже мало, і їх доповнюють археологічні предмети».
Це, наприклад, так званий саркофаг святого Лонґіна романських часів. Назва пізніша — останки святого Лонґіна, привезені з Італії, поклали до нього вже на початку 15-го століття, первісно ж у ньому був похований хтось із пржемисловських правителів.
Серед найцікавіших експонатів — коронаційні клейноди. І не одні. І це не ті, які час від часу виставляються в Празькому граді, каже куратор.
«Їх у нас троє. Поховальні коронаційні клейноди Пржемисла Отакара II (помер 1278 року — ред.), поховальні корона, держава і скіпетр Рудольфа Габсбурзького, який помер 1307 року (він став чеським королем 1306 року, після смерті останнього пржемисловця Вацлава III — ред.). А найбільша принада — оригінальна золота корона зі скарбу зі Слезської-Стржеди (нині місто Сьрода-Сьльонська в Польщі — ред.), схованого десь близько 1350 року (в той час, коли королем Чехії був Карл IV, місто було частиною земель Чеської корони — ред.). У цій короні схована таємниця. Ми не здатні сказати, кому вона належала… І того, за яких обставин її, ймовірно, Карл IV чи хтось із його найближчого оточення заставив сілезьким євреям і як вона там опинилася в землі, ми вже теж, мабуть, ніколи не дізнаємося».
Майже сотню предметів позичив для виставки Празький град, і більшість їх зазвичай побачити не можна, розповів директор адміністрації Граду Павел Вигнанек.
«Це, наприклад, поховальний саван святої Людмили, що походить із 10-го століття і належить до найвизначніших текстильних пам’яток у Чехії».
Цією тканиною на виставці ілюструється політичний конфлікт між святою Людмилою і її невісткою, княгинею Драгомирою, який закінчився вбивством першої.
Пржемисловська «імперія» сягала і Адріатичного моря, і Балтійського
Празький град надав для виставки також поховальні предмети Пржемисла Отакара II, який 1278 року загинув у битві на Моравському полі (всупереч назві, це місцевість неподалік Відня) з силами Габсбургів і їхніх союзників. Серед них — меч, яким, за легендою, король воював у цій битві.
Землі Чеської корони за Пржемисла Отакара II сягали від власне Чехії на південь аж до Ядранського (Адріатичного) моря — король також панував над кількома територіями Австрії, а в сучасних кордонах також над Словенією і частинкою Італії. Після його смерті останні двоє Пржемисловців — королі Вацлав II і Вацлав III — втратили австрійські землі, зате стали і королями Польщі і панували над землями до Балтійського моря.
Але за останніх пржемисловських королів сила чеської династії стала занепадати, каже куратор Їржі Міліткий.
«Ця виставка розказує нам про чотири століття існування середньовічної династії, яка дісталася до влади на початку раннього середньовіччя в 9-му столітті. В 10-му сторіччі вона об’єднує всі чеські території під своєю владою. Розповідає виставка і про стосунки зі Священною Римською імперією. Це також історія про те, що наприкінці 13-го століття Чеське королівство стало дуже важливою територією на мапі Центральної Європи. Цьому сприяло те, що наприкінці 13-го сторіччя в Кутній Горі виявили величезні поклади срібла. Карбувалися монети, празькі ґроші, які стали європейською валютою і уможливлювали фінансування зовнішньої політики Вацлава II. Він був одночасно й королем польським, а його син Вацлав III був і королем угорським».
Історики не знають Пржемисловців на обличчя
Директор Національного музею Міхал Лукеш сподівається, що виставка стане одним із найвизначніших виставкових проєктів у ширшому європейському контексті. Відвідувачі побачать і прикраси, літургійні предмети, зброю, монети й монетні скарби, книги та інші експонати, які засвідчують зміни в суспільстві Чехії і Моравії від кінця 8-го до початку 14-го століття.
Виставка також показує, як політична боротьба, що завершилася смертю святого Вацлава 935 або 929 року (точна дата не відома), перетворила його на символ чеської державності — це засвідчують реліквії і літургійні предмети, пов’язані з культом святого.
І, додає Лукеш, ми знаємо про героїв тих історій далеко не все.
«Ось із цих стін на нас дивляться члени пржемисловського роду. Ця виставка розповідає цілісну історію від легендарних часів аж до 1306 року, коли був убитий Вацлав III. І водночас ця виставка і про те, що ми маємо безліч загадок і питальників. Ми знаємо, що на нас дивляться визначні члени — князі, королі — пржемисловського роду, але досі історики сперечаються і не можуть точно визначити, хто з них, власне, хто».
Єдина чеська династія
Пржемисловці були єдиною чеською за походженням панівною династією. Зі смертю короля Вацлава III рід вимер, як кажуть у Чехії, «по мечу» — за чоловічою лінією, і королівська лінія по кількох роках боротьби за спадщину перейшла через шлюб Елішки Пржемисловни, сестри Вацлава III, з Яном (Жаном) Люксембурзьким на люксембурзьку династію. Одним із її синів був майбутній Карл IV, король Чехії й імператор Священної Римської імперії.
Перший історично підтверджений член династії Пржемисловців, князь Борживой I (друга половина 9-го століття), і його нащадки панували в Чехії понад 430 років — до 1306 року. На троні їх змінилося, ймовірно, близько 30 — з того семеро королів. Але хоча чеські князі, а потім королі вели свій родовід від легендарного Пржемисла Орача, сама назва роду — Пржемисловці — значно новішого походження.
Як кажуть автори, виставка показує історію династії Пржемисловців інакше, ніж шкільні підручники, і пропонує сучасний погляд на рід, який формував середньовічну чеську і європейську історію.
Виставка «Пржемисловці. Панівна династія і її доба» працює в Національному музеї в Празі до 15 жовтня.
