«Крихка безпека»: на конференції в Празі вивчали науку з війни Росії проти України
Успіх у війні визначають дві речі — стійкість суспільства і економіки, наголосив колишній головнокомандувач Збройних сил України, а нині посол України у Великій Британії Валерій Залужний на міжнародній конференції «Крихка безпека. Майбутнє України і Європейського континенту», яку організувала станція Plus Чеського радіо. Союз НАТО втратив можливість гарантувати безпеку своїм членам, застеріг він.
Посол був чільним промовцем на конференції, на якій виступила й ціла низка інших відомих учасників — таких, як президент Чехії, а в минулому начальник Генерального штабу Збройних сил Чехії і голова Військового комітету НАТО Петр Павел, правозахисниця Олександра Матвійчук і журналістка Наталія Гуменюк чи начальник Генерального штабу Збройних сил Чехії Карел Ржегка.
За словами Залужного, Україна має унікальний досвід, необхідний для формування майбутньої безпеки Європи за умов, коли жорстока реальність сьогодення розбиває ілюзії.
«У війні, ціна якої — життя цілої нації, імовірно, приходить такий рівень, де в пошуках її закінчення не існує компромісу. Бо неможливо бути трошки вбитим або наполовину живим. Або ще гірше — за створеними умовами погодитися добити самих себе», — наголосив він.
За його словами, нинішня екзистенціальна війна на виживання і на виснаження є загрозою існуванню як для України, так і для Росії. «Для Росії це неможливість зупинити війну через загрозу припинення існування самого державного устрою, який очевидно за відсутності перемоги просто припинить своє існування», — звернув увагу посол. На його думку, саме виживання означатиме перемогу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Дві базові речі визначать успіх країни у такій війні, вважає Залужний. Перша — це стійкість та здатність суспільства продовжувати боротьбу і готовність прийняти її результати. Друге — це стійкість економіки та її здатність до постійного відновлення.
«Саме це є фундаментом, на якому вибудовуються відповідні системи, що унеможливлять капітуляцію через відсутність можливості продовжувати боротьбу», — сказав він.
«На заміну наддорогій високоточній зброї, що була справжнім «гейм-чейнджером» 20-го століття, прийшла зброя виснаження. Це дешева і масова, проте досить високоточна зброя, яка з високою швидкістю виснажує дорогі системи озброєнь. Системи, на яких, до речі, і побудована уся доктрина НАТО», — звернув увагу Залужний.
І, на його думку, міжнародні альянси, насамперед НАТО, ймовірно, втратили свою здатність гарантувати безпеку своїм членам — «через, перш за все, технічну неготовність до застосування сили саме в сучасних умовах війни та через політичну неспроможність демократичних інституцій до прийняття непопулярних рішень». Світ уже живе за іншими правилами, нагадав Залужний.
Звертаючись до Чехії, якій генерал у відставці дякував за допомогу Україні, він нагадав: «Усі хочуть жити в достатку і спокою, проте забувають, що саме за це колись вже віддали свої життя люди, які на цій землі жили. Достатньо подивитися уважно на ваші кордони. Це кров ваших військових, які залишили її там у 20-му столітті».
«Досвід України не лише у веденні технологічної війни і виживання на полі бою — наш досвід ширший і важливіший. Він про те, як у сучасних складних умовах змінити самі підходи до формування безпеки та ефективно посилити існуючий формат безпеки, перш за все, Європи. Час змін прийшов. Він чекає лише рішень — рішень, які увійдуть в історію», — завершив Валерій Залужний.
Росія як безпекова проблема нікуди не зникне
Його промові передував виступ президента Чехії Петра Павела, який наголосив: війна Росії проти України колись закінчиться — але Росія як безпекова проблема не зникне. «Люди в Україні сьогодні дуже добре знають, що хто не турбується про власну армію, буде рано чи пізно мусити змиритися з присутністю чужої армії», — додав він.
«Ми хочемо мати поруч із собою Сполучені Штати Америки. Але Європа мусить бути готова захистити себе і сама. Безпека крихка тоді, коли ми відкладаємо її на завтра. Будуймо її, поки ще не боляче», — наголосив Павел.
За його словами, великі держави знову випробовують кордони і пересувають їх там, де натрапляють на найменший опір. У зв’язку з цим чеський президент високо оцінив величезний, за його словами, опір України російській агресії.
Він також нагадав про чеську снарядну ініціативу, завдяки якій Україна отримує близько половини артилерійських боєприпасів великих калібрів. «Я не побоявся б назвати це дуже прагматичною політикою. Політикою цінностей», — додав Петр Павел.
Війна змінює суспільство України
Тим часом у самій Україні вже понад чотири роки повномасштабної війни змінюють не лише українські пейзажі, а й суспільство країни. Як сказала на празькій конференції українська журналістка Наталія Гуменюк, співзасновниця і виконавча директорка організації «Лабораторія журналістики суспільного інтересу», українці набагато гірше, ніж обстріли й вибухи, зносять корупцію в державному управлінні.
«Україні вдалося змінити наратив. На вулиці Києва вийшли демонстранти — для нас важливо, щоб про корупцію говорили. Це наш громадянський обов’язок. Це не змінює того, що ми розчаровані цією ситуацією, але ми принаймні намагаємося щось змінити», — наголосила вона.
Правозахисниця Олександра Матвійчук, керівниця громадської організації «Центр громадянських свобод», яка отримала 2022 року Нобелівську премію миру, найбільшу зміну в Україні зауважила в поглядах на життя різних поколінь. За її словами, молодь через війну часто навіть не думає про заснування родини.
«Діти не знають, ким вони хочуть бути, бо не планують майбутнього. Я виросла в країні, де єдиною війною, про яку говорили, була Друга світова війна. Російське вторгнення — це перший великий конфлікт, який ударив по українцях», — додала вона.
За словами правозахисниці, це вторгнення засвідчило колапс міжнародного права. І на дітей воно впливає так, що про своє майбутнє вони мріють лише в контексті нинішньої війни.
«Діти мріють про те, що вони зроблять винахід, який зупинить убивство людей. Вони мріють, що їхні батьки будуть із небес пишатися ними, коли вони стануть співачками чи футболістами. Вони мріють про те, що їхня родина все ще жива і що вони зможуть одного дня повернутися до України. І вони мріють, щоб Росія перестала нападати на Україну», — сказала Матвійчук.
Зневага до людських життів — риса Росії
Поза лінією фронту в Україні Росія воює і з рештою Європи за допомогою так званих гібридних методів. Значний досвід із ними має колишній (до минулого року) директор британської спецслужби Secret Intelligence Service (SIS), більше відомої за позначенням MI6, сер Річард Мур. Зокрема, сказав він, очолювана ним донедавна спецслужба співпрацювала з Чехією в розслідуванні вибухів на складах боєприпасів біля села Врбетиці (Vrbětice) у Злінському краї 2014 року, що їх організували агенти російської військової розвідки, відомої за старим скороченням ГРУ.
Ця справа була, разом зі спробою вбивства подвійного агента Сергія Скрипаля в британському містечку Солсбері 2018 року, яку вчинили ті самі агенти, однією із найбільших операцій російських спецслужб, над якими працювали британці.
«Вони вказують на спосіб діяльності російських розвідувальних служб у такій собі сірій зоні гібридних операцій. Водночас вони відкривають їхню абсолютну немилосердність до людських життів», — звернув увагу Мур на особливості російських операцій.
Колишній чільний британський розвідник також звернув увагу на те, що Чехія була однією з країн, які з 2022 року підтримували Україну найбільше. «І треба продовжити цю підтримку. Бо якщо ми завагаємось, якщо ми не відповімо на цей виклик, апетит Путіна тільки виросте, і це може заохотити його піти й на нові кроки, що підуть на шкоду безпеці Заходу. А тим часом президент (Китаю) Сі Цзіньпін буде уважно спостерігати і робити висновки про рішучість Заходу і про те, що це означатиме для дій Китаю в Південнокитайському морі і, що критично, на Тайвані. Саме тому, як на мене, Україна є центральною битвою нашого часу», — наголосив Річард Мур.
Щоб втілити науку України, часу лишається мало
Іще одним із учасників конференції був начальник Генерального штабу Збройних сил Чехії генерал армії Карел Ржегка. За його словами, чеське військо дуже уважно стежить, яку науку можна винести з війни Росії проти України, і намагається втілювати її.
Але, звернув увагу чільний чеський військовий, нині важко створювати концепцію нової армії, коли не ясно, яке буде наступними роками фінансування. Нинішній чеський уряд визнає, що оборонні витрати цього року не досягнуть визначеного в НАТО мінімуму в два відсотки від валового внутрішнього продукту. І генерал каже, що військові не коментують урядових рішень, а виконують їх і будуть думати, як діяти в межах обмеженого бюджету.
«Нам не вистачає в цьому відчуття нагальності. І я не єдиний, хто це каже. Всі військові керівники в НАТО і в ЄС погоджуються, що діяти треба вже зараз. Я не думаю, що справа вже втрачена, але все залежить від нас. І ми, власне, маємо лише відносно мало часу, щоб мінімізувати ризик того, що Європа може в майбутньому зазнати такої ж трагедії, яку Україна зазнає сьогодні», — наголосив Карел Ржегка.
