Lex Ukrajina 7 повертає окремі записи до шкіл для дітей біженців. Частина їх може не потрапити до шкіл
Депутати дослухалися до скарги Праги, що їй бракує місць у школах для українських біженців, і знову дозволили окремі записи. Критики кажуть, що це дискримінація.
Якщо законопроєкт, що регулює перебування в Чехії біженців із тимчасовим захистом із України, буде ухвалений у нинішньому вигляді (наразі документ чекає на розгляд у верхній палаті, Сенаті), то після річної перерви школи знову зможуть влаштовувати два окремі записи до перших класів: один звичний і другий окремо для дітей біженців.
Але, пише інтернет-видання Seznam Zprávy, така зміна принесе полегшення деяким школам, та вже викликала хвилю критики. Серед таких критиків — самі освітяни, організації, що орієнтуються на інтеграцію іноземців, чи урядова уповноважена з питань прав людини Клара Шимачкова-Лауренчикова.
«Це крок у неправильному напрямку. Він не дає ніяких відповідей на питання, що буде з дітьми, які в другому колі запису не дістануться до шкіл. І це я ще не згадала про факт, який я вважаю неправильним у першу чергу: практика, що виникне таким чином, буде дискримінаційною», — попереджає уповноважена.
За внесення в законопроєкт цієї зміни голосували в нижній Палаті депутатів представники і партій урядової коаліції, і опозиційних сил. Причому голосували двічі — з першого разу зміна не пройшла. Тепер критики будуть домагатися, щоб її не пропустив Сенат.
Депутатка Рената Заїчкова, яка подала пропозицію, так пояснює свою позицію: «Цей тимчасовий захід дає директорам і засновникам шкіл інструмент, який розв’яже їм руки. Я вірю, що таким чином вони впораються з навчанням та інтеграцією всіх українських дітей на своїй території ефективніше — ключем є спільна координація на рівні засновника». Засновниками публічних шкіл у Чехії є, як правило, територіальні громади, а в більших містах міські райони.
Міністерство освіти Чехії, коментуючи зміну, яку внесла до законопроєкту Палата депутатів, пояснило, що ця зміна дасть можливість організувати для дітей із тимчасовим захистом спеціальний окремий запис до перших класів у термін від 1 червня до 15 липня, тоді як усі інші діти, включно з іншими іноземцями, йшли б на запис у звичний квітневий термін.
«Але нашою метою є забезпечити можливість освіти всіх дітей на нашій території, які зобов’язані відвідувати школу, без огляду на національність. Для цього треба забезпечити достатні можливості в школах. За можливості прийняти й ефективно розмістити дітей відповідальні засновники. Держава надає підтримку школам, що мають значну частку дітей-іноземців, наприклад, збільшенням фінансування, розширенням штатних розкладів і професійною підтримкою. Наголос на інтеграції дітей, не лише з України, до звичайних класів є ключовим не тільки для їхнього успіху, а й для збереження соціальної єдності і рівності в суспільстві», — сказала речниця Міносвіти Тереза Фойтова.
При цьому минулого року запис до перших класів був один, спільний для всіх — адже найбільша хвиля біженців уже закінчилася. Це підтримало тоді і Міністерство освіти, і фахівці в галузі інтеграції.
Але, особливо останніми місяцями, дедалі гучніше лунали голоси празьких політиків про те, що кількість дітей із України, які записуються до шкіл у столиці, просто нестерпна. Тож повернення окремого терміну стало відповіддю на їхні прохання.
«Має відбутися якийсь перерозподіл у межах країни. Якщо ми кажемо, що десь школи напівпорожні чи порожні, а в Празі вони абсолютно перевантажені, то не можна ж говорити: йдіть, куди собі хочете», — каже член празької міської адміністрації, відповідальний за освіту, Антонін Клецанда.
Згодні не всі: українські діти можуть залишитися поза школою
Але й серед празьких освітян не всі згодні з двома термінами. Неправильним рішенням назвав це, наприклад, директор празької основної школи «Личково наместі» Ян Корда, який уже звертав увагу на недостатні кроки для інтеграції українських біженців.
«Не думаю, що це допоможе вирішити нашу проблему. Вона полягає в тому, що ми не маємо ніякої «рятівної сіті» не лише для українських дітей, а й для всіх із іншою рідною мовою», — вважає він.
Критикують зміну й закликають сенаторів скасувати її також освітяни, об’єднані в Чеський союз середніх шкіл. Союз застерігає, що якраз у Празі й інших великих містах, яким подвійний термін запису ніби мав би допомогти в першу чергу, школи вже після першого запису будуть заповнені і не зможуть у другому колі прийняти дітей біженців.
«Уже нині, за деякими даними, обов’язок відвідувати школу в Чехії не виконує мінімально 1300 українських дітей, а деякі організації наводять і ще вищі цифри. А у зв’язку з цією зміною їх буде ще більше», — попереджає член правління союзу середніх шкіл Адам Похман. Цифру в 1300 дітей біженців, що не ходять до школи, називало Міністерство внутрішніх справ.
Тим часом урядова міжвідомча робоча група, яка досліджує проблематику біженців, дійсно працює з більшою цифрою: вона говорить про приблизно шість тисяч українських дітей у Чехії, які не відвідують школу, з того в Празі близько 700.
За даними Міністерства освіти, станом на 30 вересня 2024 року в дитсадках, основних і середніх школах Чехії було 53 246 дітей і учнів із тимчасовим захистом. Це на 5156 більше, ніж на рік раніше. Таким чином, діти біженців складали 2,8 відсотка від усіх учнів у Чехії.
