Любов з чехом із “Tinder”: історії українок

Tinder, Badoo, Facebook Dating, Bumble… У цифровому світі знайомств — десятки платформ на будь-який смак. Хтось шукає романтику, хтось — дружбу чи просто компанію на каву. Але як не розгубитися в цьому онлайн-розмаїтті й справді знайти «свою людину» — особливо якщо ти щойно переїхав до іншої країни? Після 2022 року в Чехії таких історій стало ще більше — разом із хвилею біженців з України сюди приїхали й тисячі незаміжніх жінок. У новій реальності — без звичного кола спілкування, підтримки родини і друзів — знайомства онлайн стали для багатьох способом не лише побудувати особисте життя, а й інтегруватися в нове середовище.

Для когось це про кохання, для когось — про стабільність, підтримку чи навіть спільне подолання побутових труднощів. В кожної — своя історія.

Ірина та Їржі | Фото: Особистий архів Ірини

Ірина приїхала до Чехії з Харкова. За спиною — 36-річний шлюб і болісне розлучення, що сталося буквально напередодні повномасштабного вторгнення Росії до України.

Переживши зраду, розчарування і втрату опори, жінка зібрала сили жити далі. Вона пообіцяла собі бути щасливою — попри все. За порадою знайомої Ірина зареєструвалася на сайті Badoo і почала знайомитися з місцевими чоловіками в переписках.

«Один мені писав, що шукав собі жінку, яка була б матір’ю для його неповнолітніх дітей. Я йому відмовила, але він був симпатичний, трошки, можливо, молодший… Але я вже не готова була бути мамою для маленьких дітей, тому що я вже це все пережила в своєму першому шлюбі, і я хотіла просто, поки в мене трошки ще сили є, я хочу спілкуватися, десь їздити, кудись якусь спільну відпустку мати, спільні вихідні дні проводити… Ну, якось так, трошки, трошки життя, щоб було краще. Хотіла знайти собі споріднену душу. І я сама не хотіла бути сама. Мені хотілося, щоб хтось був поряд».

Ірина та Їржі | Фото: Особистий архів Ірини

Перше побачення Ірини з чоловіком із Badoo стало й останнім — бо вже з першого погляду між ними виникла хімія. Ірина зустріла Їржі, і зустрічатися з іншими кандидатами вже не було сенсу. Те саме відчув і її чеський обранець, за плечима якого також був невдалий шлюб.

«Коли ми почали розмовляти, він мені сказав: «Я не хотів вдруге оженитися, але для тебе зроблю виняток». Так я тоді зрозуміла, що це щось, мабуть, серйозне. Я не думала, що я в цьому віці знайду свою другу половинку. А недавно він у мене запитав: «Ти хочеш зі мною до кінця життя бути? І в старості, і в біді?» Я кажу: «Так, так». Він ще мені, скажімо так, обручку не подарував, але я знаю, що вона вже є. Так що все нормально».

Кілька днів тому Ірині виповнилося 60. За кілька місяців вона виходить заміж. Уже понад два роки пара живе разом — Їржі запропонував Ірині переїхати до нього майже одразу після знайомства. Спочатку деякі родичі чоловіка ставилися до нової обраниці насторожено, але згодом українку щиро прийняла вся родина.

Тим, хто досі шукає свою другу половину, Ірина радить не застрягати в минулому, не боятися мовного бар’єру, відкриватися до нових знайомств у соцмережах. Водночас радить уважно придивлятися до чоловіків, уникати побачень із тими, хто поводиться непристойно, і довіряти передусім собі.

Ірина та Їржі | Фото: Особистий архів Ірини

«Якщо ви хочете залишитися тут і продовжувати життя далі в Чеській Республіці, я вважаю, що потрібно зареєструватися. А чому б і ні? Це шанс, кожній людині дається шанс. І якщо людина молода, якщо молода дівчина, в неї все життя попереду, це може бути перший шлюб, будуть спільні діти, тому потрібно бажання, не треба соромитися».

21-річна Катя також пробувала знайти свою долю на сайтах знайомств. Каже, на найпопулярніших застосунках забагато чоловіків, які пропонують непристойні речі — це сильно травмувало її психіку. За порадою подруги вона обрала менш відомий застосунок під назвою Boo.

«Подруга мені порадила застосунок, який вона назвала — для геймерів, для людей, які дивляться аніме, які дуже люблять якісь вузьконаправлені інтереси, тобто фільми, серіали, ігри. І там можна на базі спільних інтересів зійтися з різними людьми. Але по факту він для всіх. Так само, як і всі сайти знайомств, тільки різниця в тому — така цікава штука — що коли ти там реєструєшся, ти проходиш тест на тип особистості. І там показують типи особистості, і тобі одразу показує, з якими типами особистості у тебе хороше співвідношення і з якими — погане».

У перший же день Катю на сайті помітив Філіп. Після тижня спілкування він запросив її на перше побачення.

Філіп та Катерина | Фото: Особистий архів Катерини

«Філіп. Обожнюю це ім’я. Ми ще на цьому зійшлися, я побачила, що його звати Філіп. Мені дуже сильно подобається це ім’я. Я думаю — все, моє, все. Ми заїхали за фруктами, поїхали в парк біля мого дому і чудово посиділи. І в цьому плані ми настільки зійшлися, що у мене дійсно було з самого першого дня відчуття, ніби ми вже зустрічаємось. Так співпало, що він просто мене побачив у той самий день, що я зареєструвалася. І я навіть не ходила на ніякі побачення до цього, і навіть не встигла втомитися від цього застосунку — то, мабуть, щось на кшталт долі. Я думаю, що так. Однозначно».

Перед першим побаченням Катя нервувалася через недостатній рівень своєї чеської. Але дарма — іноді вони розуміли одне одного навіть без слів. А ще допомогло знання англійської мови.

Філіп та Катерина | Фото: Особистий архів Катерини

«Коли стосунки тільки починаються, ви розмовляєте 24 на 7. Якщо ви 24 на 7 розмовляєте мовою, яку ви плануєте вивчити, вона вчиться дуже швидко. Я почала помічати, наскільки чеська покращилася десь за 2—3 місяці стосунків. Вона вже дуже сильно підлетіла, бо ми дуже багато спілкувалися, я дуже багато залазила в перекладач, коли ми переписувалися, вивчала якісь слова — вони якось самі відкладалися. Я його слухала, копіювала його фрази, я їх собі вкладала до голови — і таким чином я почала розмовляти набагато краще».

Родина Філіпа прийняла Катю привітно. Познайомилися і батьки дівчини і хлопця.

Філіп та Катерина | Фото: Особистий архів Катерини

«Вони дуже добре ставляться до українців. І вони навіть дивуються, що у мене були проблеми з пошуком роботи. Навіть казали: «Ми ж чули Катю, у неї така класна чеська, як її не беруть на роботу?». Тобто його тато — він такий захисник прямо. І він мене вже як доньку сприймає, а моя мама вже сприймає Філіпа як сина. Мій тато музикант, тато Філіпа музикант, Філіп музикант: тато Філіпа з Філіпом грають в одній групі, і мій тато приїхав до них на репетицію, і вони втрьох грали».

Найближчим часом Катя та Філіп планують почати спільне життя під одним дахом.

«Ми домовилися на тому, що ми з’їдемося і подивимося, як ми поводимося в побуті, як ми сходимося, чи все у нас буде продовжувати бути добре. І якщо у нас все так добре, як ми поки що собі запланували, то одруження у нас буде десь за пів року — за рік після спільного життя. Я все-таки вважаю, і він вважає, що ми просто знайшли одне одного, що немає сенсу зустрічатися п’ять років, наприклад, і потім одружуватись. Ми це зробимо майже одразу».