Медичне страхування для українців у Чехії; як влаштуватися в Їглаві
Опинитися в чужій країні, без друзів, родичів та інформації — як це? Ми продовжуємо заповнювати інформаційний вакуум для українців, які шукають порятунку в Чеській Республіці, в подкасті Чеського Радіо — Radio Prague International «Новини для українців у Чехії ».
Сьогодні розповімо про ситуацію в Їглаві — це місто лежить на південний схід від столиці Праги.
Але спочатку інформація про медичне страхування.
Власники спеціальних віз для українців включені в систему медичного страхування, яка діє для громадян Чехії. На практиці вони, таким чином, мають право на те саме лікування і на тих самих умовах, що й чехи.
Із цим страхуванням у Чехії відвідування лікаря, медичні огляди й перебування в лікарні не оплачуються. За ліки, що відпускаються за рецептом, доведеться доплачувати. Як правило, ви сплачуєте не повну ціну, а лише різницю між фактичною ціною ліків і тим, що відшкодує медична страхова компанія. Проте, згідно із законом, на кожне захворювання має бути хоча б один препарат, який повністю покриває страхова компанія, тобто цілком безплатний для пацієнта.
Для стоматологічного лікування діють особливі правила. Там пацієнти самі платять відносно великі суми. Поза межами Праги та Брно також досить важко знайти стоматолога, який прийме вас без кількатижневого чекання.
Корисно знати, що в Чехії прийнято викликати швидку допомогу тільки в разі загрози життю. Лікар не зобов’язаний приходити до пацієнта, який, наприклад, повідомляє лише про високу температуру.
Право на лікування можна підтвердити карткою медичного страхування. Як тільки буде оформлена ваша віза, зверніться до страхової компанії VZP або іншої публічної страхової компанії, де вам видадуть цю картку. Якщо у вас немає роботи в Чехії і у вас є спеціальна віза, вам не потрібно платити за страховку.
А далі, як ми вже згадували, — інтерв’ю з українцями, які прибули до Їглави.
Сьогодні гості нашої студії — Вікторія й Ілля. Вони приїхали до Чехії із Запоріжжя.
— Як сталося, що ви приїхали до Чехії? Що цьому передувало?
Вікторія: Рішення приїхати до Чехії ми ухвалили буквально за десять хвилин після того, як почули промову Путіна. Нам зателефонували наші знайомі і запропонували поїхати разом із ними.
— Зараз ви зупинилися в Їглаві — це місто на південний схід від столиці Чехії Праги. Як вас там прийняли?
Ілля: Нас прийняли дуже добре — там родина мого давнього знайомого. Єдина проблема, з якою ми стикаємося, — це проблема поки що знайти роботу. Але, щоб не гаяти час, я зараз працюю як волонтер у центрі інтеграції іноземців, допомагаю нашим біженцям заповнювати документи, а також у місцевій громадській організації F Point.
Вікторія: Але я переконана, що нас прийняли так добре не лише тому, що ми маємо знайомих, а тому, що чехи взагалі дуже добре ставляться до українців, дуже чуйно, вони розуміють наші проблеми і приймають їх близько до серця. А сусіди наших друзів — я так уже можу казати — готові приймати й інші родини, запрошують до себе.
— Які були ваші практичні кроки? Як ви оформилися: візу, перебування, медичне страхування?
Вікторія: Ми звернулися до центру допомоги біженцям, що розташований у центрі міста, заповнили документи — це фактично один папірець А4, — і все автоматично було зроблено спеціалістами.
— Чи були там великі черги на це оформлення?
Вікторія: Ми були одними з перших, черги в перший день були і зараз є, але фахівці працюють досить оперативно, розподіляють час і, якщо навіть ти зайняв чергу вранці, вони можуть поінформувати, що документи оброблять ближче до обіду, тому люди можуть піти зайнятися своїми справами.
— А як ви бачите зараз у Їглаві — багато українців уже приїхало?
Ілля: Я постійно перебуваю в цьому центрі (інтеграції іноземців) — учора було близько двохсот номерів видано, але номер — це не завжди тільки одна особа, це й ціла родина. Позавчора так само було близько двохсот. Ось такі цифри: щодня близько двохсот родин.
Вікторія: Для мене показником того, що приїхало багато українців, є те, як швидко розходяться робочі місця, які не потребують чеської мови або спеціальної підготовки.
— Які ваші плани на майбутнє, наскільки це зараз можна планувати?
Вікторія: Більш за все я хочу повернутися додому. Я розумію, що я маю вчити чеську мову, що я маю адаптуватися, — але, якщо бути відвертою, за першої-ліпшої можливості я буду намагатися повернутися до рідного міста.
Ілля: Досвід наших друзів із Донецька показує, що дії Путіна — це надовго… Тому ми дуже хочемо повернутися, але ми розуміємо, що зараз ми перебуваємо тут, у цей час, і в цьому часі ми робимо те, що від нас залежить, по-перше, для того, щоб допомогти Україні, а по-друге, для того, щоб і самим вижити, тобто шукаємо роботу.
— Дякую. Гостями студії були Вікторія й Ілля із Запоріжжя, які нині перебувають у Чехії в місті Їглаві. Щасти вам, і хай щастить усім українцям!
А ми в наступних наших подкастах продовжимо інформувати українців, які прибули до Чехії, про те, які формальності і яка допомога їх тут чекають.