Мінпраці планує відновити публікацію даних про внески біженців до бюджету, але рахуватиме інакше
Надалі ці публікації будуть виходити з отриманих даних, а не з математичних моделей, заявив міністр праці і соціальних питань Алеш Юхелка (ANO).
Дані про внески українських біженців до бюджету і видатки на допомогу їм Міністерство праці почало оприлюднювати за попереднього уряду, коли ним керував Маріан Юречка. Для цього міністерство вдавалося до математичних моделей, що є заведеною практикою при схожих обрахунках. За тими даними, видатки на біженців потроху знижувалися, а от надходження від них швидко зростали і вже більш ніж удвічі перевищували витрати.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Але прем’єр-міністр нинішнього уряду Андрей Бабіш (ANO) уже в січні цього року називав ті дані «абсолютно вигаданими цифрами». Він заявляв, що його уряд буде й далі публікувати дані про видатки на біженців — але вже не дані про надходження від них.
І коли в лютому збіг традиційний раніше щоквартальний термін оприлюднення цих даних — ні ті, ні інші дані оприлюднені не були.
Та, як сказав нині Юхелка, такі публікації планують відновити, але на інших засадах. «Ми маємо точну статистику щодо того, скільки люди сплачують за соціальне забезпечення. Ми можемо точно визначити, скільки іноземців працює за трудовими договорами, а скільки є самозайнятих. Певні статистики ми видавати будемо, це ясно, але ми будемо спиратися на справжні дані, які ми зможемо порахувати», — заявив він. Ба більше: завдяки новій системі єдиної щомісячної звітності працедавців такі дані скоро можна буде надавати щомісяця.
Математичні моделі Мінпраці занижували надходження від українців, а не завищували їх
Дані, які до минулого року й за попереднього уряду оприлюднювало Міністерство праці і соціальних питань, ґрунтувалися і на прямій статистиці, і на математичних моделях і обрахунках. Це давало можливість врахувати й ті дані, які було неможливо отримати безпосередньо. Таким чином, враховувалися, наприклад, видатки на гуманітарну допомогу, охорону здоров’я, освіту, розміщення біженців, а з іншого боку, надходження не тільки у вигляді податку на дохід чи сплачених сум соціального й медичного страхування, а й надходження з податку на додану вартість чи акцизів, що їх робили біженці.
У новому уряді кажуть, що дані про надходження з ПДВ чи акцизів обрахувати важко. Тим часом попередній міністр праці Юречка пояснював: щоб до математичних моделей його міністерства не було претензій, вони були свідомо наладжені так, щоб не завищити надходження від біженців. Наприклад, дані щодо ПДВ ґрунтувалися на показниках найбідніших 20 відсотків чеських домогосподарств, хоча далеко не всі біженці мають аж таке обмежене споживання.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
За даними за перші три квартали минулого року (дані за четвертий квартал, що мали надійти в лютому, вже не оприлюднили), внески від українських біженців до чеського державного бюджету склали 23,2 мільярда крон, видатки на їхню підтримку — більш як удвічі менше, 11,5 мільярдів крон. Ці внески стали перевищувати видатки, починаючи з третього кварталу 2023 року.
За даними Міністерства внутрішніх справ Чехії, в країні нині зареєстровано 384 500 осіб із тимчасовим захистом у зв’язку з війною Росії проти України. З них чоловіків і жінок у віці від 18 до 65 років — 283 000, решта — діти й літні люди.
Бюро працевлаштування Чехії реєструвало наприкінці березня 374 400 працевлаштованих українців із усіма різновидами дозволів на перебування, з них із вільним доступом до ринку праці — 316 900. Такий вільний доступ мають люди і з тимчасовим захистом, і з дозволом на постійне перебування (а ще з новим спеціальним дозволом на довгострокове перебування; звичайний дозвіл на довгострокове перебування вільного доступу не дає); окремо статистики щодо біженців не ведуть.
Домогосподарства біженців із України отримали в березні 50 500 виплат гуманітарної допомоги — це на 1100 менше, ніж рік тому. За перші три місяці цього року було виплачено гуманітарної допомоги на суму в 1,9 мільярда крон — рік тому ця сума складала 2,4 мільярда крон.
