Напад Росії на НАТО можливий уже через кілька місяців, попереджає керівник BIS

Міхал Коуделка

Тим часом прем’єр-міністр Чехії каже, що безпосередньої загрози країні немає, і інформації про це від чеської спецслужби уряд не отримував.

У планах Кремля — перевірити реакцію союзу НАТО, наприклад, підвищеною активністю дронів чи й невеликим вторгненням на прикордонну з Росією територію країн НАТО, вважає Міхал Коуделка, голова Служби безпеки й інформації (BIS) — чеської цивільної внутрішньої контррозвідки.

«Це можливо. Це може бути обмежене вторгнення, провокації під фальшивим прапором, широка кампанія впливу на суспільну думку», — сказав він в інтерв’ю британському щоденникові The Guardian, яке він дав минулого тижня і яке було оприлюднене в неділю.

За його словами, такий сценарій може бути здійснений уже протягом найближчих місяців, а не років — саме останній прогноз часто давали останнім часом представники Заходу. Але, додав Коуделка, «багато людей роблять усе, що в їхніх силах, щоб цього не сталося».

Як каже голова чеської спецслужби, нинішня тактика Росії полягає в «ескалації задля деескалації»: Кремль намагається вчинити тиск на слабкі точки західних суспільств, щоб змусити їх зменшити підтримку України. «Вони (росіяни) вважають, що якщо вони влаштують достатню ескалацію, то європейські країни вирішать не підтримувати Україну», — заявив він.

Як сказав Коуделка, ще один ефект диверсійної кампанії Москви — перевантаження ресурсів спецслужб, бо навіть коли щось стається з інших причин, сумніви щодо причетності Росії залишаються. «Тепер кожну пожежу чи кожну несправність спецслужбам доводиться розслідувати як можливий теракт, і це для них (росіян) добрий результат», — вважає керівник BIS.

У Європі занепокоєні через очікувані провокації Росії

Тема можливих провокацій Росії, аж до непрямого нападу на якусь сусідню країну Європи, залунала останніми днями з новою силою після попередження минулого тижня прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска, що, за даними спецслужб, Росія планує гібридні напади з застосуванням дронів і ракет на держави, які підтримують Україну.

Прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш (ANO) після тих слів голови польського уряду підтвердив, що Чехія теж є потенційною ціллю можливих російських гібридних ударів. «Із боку Росії ми зазнаємо гібридної війни. Тому наші розвідувальні служби приділяють усім ризикам, пов’язаним із діяльністю російських розвідувальних служб, спрямованою проти нашої країни, найбільшу можливу увагу», — сказав він тоді.

Про безпосередню загрозу даних немає

Після тієї заяви Туска, але ще до оприлюднення інтерв’ю з головою BIS речник цієї спецслужби Ладіслав Штіха заявив інтернет-виданню Чеського радіо iRozhlas.cz, що конкретної інформації про якусь пряму загрозу Чехії служба не має. «Це треба сприймати в першу чергу як заклик до готовності», — сказав він про слова польського прем’єра.

І вже після інтерв’ю Коуделки Бабіш заявив, що уряд не отримував від нього офіційними службовими каналами інформації про якусь безпосередню загрозу Чехії. «Не знаю, чому пан Коуделка про це говорить, ми не маємо про це ніякої інформації. Також ми не маємо інформації, щоб на Чехію міг бути здійснений напад дронами чи ракетами. Врешті, ми в іншій ситуації, ніж Польща, яка близька до території конфлікту», — сказав він.

Чехія дотримається статті 5 Договору про НАТО

При цьому Бабіш підтвердив, що Чехія буде дотримуватися статті 5 Північноатлантичного договору, яка в разі нападу на одного з членів НАТО гарантує колективну оборону з допомогою інших членів НАТО. «Якби щось сталося, ми, звичайно, відповідно до статті 5 Польщі допоможемо», — сказав він.

Водночас чеський прем’єр відмовився коментувати слова свого словацького колеги Роберта Фіца, який минулого тижня, навпаки, відкинув можливість, щоб Словаччина «стала учасником якогось воєнного конфлікту через якусь там статтю 5».

За словами Бабіша, він довго обговорював можливі заходи для підвищення безпеки Чехії з президентом Петром Павелом. Це ж питання має стати і темою засідання Ради безпеки Чехії, що заплановане на 20 жовтня.

Свого часу Бабіш, коли він на початку 2023 року балотувався на посаду президента Чехії, заявляв, що в разі теоретичного нападу на Польщу чи країни Балтії він не послав би чеських військових на допомогу тим країнам. Та трохи пізніше в перебігу тієї кампанії він змінив позицію і заявив уже, що статті 5 він, «зрозуміло, дотримався б».

ключове слово:
увімкнути аудіо

Також на цю тему