Чеські силовики: головна загроза — Росія, хвиля українців не збільшила злочинності
Про це йшлося на безпековій конференції в Палаті депутатів чеського парламенту, на якій виступили керівники збройних сил, внутрішньої контррозвідки і поліції.
Чехія дуже добре впоралася з припливом біженців із України, і в статистиках кримінальної злочинності не проявилися ті її різновиди, щодо яких були побоювання у зв’язку з прибуттям українців — такі, як, наприклад, приплив нелегальної зброї. Про це говорив на конференції заступник голови президії чеської поліції з питань служби кримінальної поліції і розслідувань генерал-майор поліції Томаш Кубік.
Безпековий ризик тим часом становлять дедалі сильніші лівацькі пропалестинські рухи, звернув увагу директор Служби безпеки та інформації (BIS), цивільної внутрішньої контррозвідки, Роман Коуделка. «Так само, як і Радянський Союз у 1970—80-х роках, так і нині Росія, безумовно, намагатиметься використати це явище», — вважає керівник чеської спецслужби.
У березні в Чехії було підпалене одне з виробництв кількох компаній зі складу переважно зброярського холдингу LPP Holding, серед них і виробниче приміщення спільної українсько-чеської фірми, що виробляє для України оптоелектронні приціли Archer та інші прилади. Палії виступали під пропалестинськими й антиізраїльськими гаслами.
Протягом конференції і Коуделка, і начальник Генерального штабу Збройних сил Чехії Карел Ржегка неодноразово наголошували на тому, що найбільшу небезпеку для Чехії становить Росія. За його словами, і в разі закінчення російської війни проти України Росія не стане більш передбачуваною і менш небезпечною.
«Я не маю сумнівів, що ми живемо в час, коли безпекова ситуація є найскладнішою за останні роки, і я не сумніваюся в тому, що це може вилитися в щось, що означало б трагедію для Чехії», — вважає він. При цьому Ржегка не має сумнівів, що Чехія буде здатною впоратися з такою ситуацією.
Але для цього, каже він, необхідне, зокрема, виконання обов’язків перед НАТО, щоб до Чехії ставилися як до надійного союзника. Чехія на саміті НАТО в червні 2025 року зобов’язалася до 2035 року збільшити видатки на оборону до п’яти відсотків від валового внутрішнього продукту, нині ж не виконує й дотеперішнє зобов’язання витрачати на оборону хоча б два відсотки.
НАТО має показати зуби і бути рішучим
Але і союз НАТО мав би бути рішучішим у відповідь на нинішню поведінку Росії — про це заявив президент Чехії Петр Павел в інтерв’ю британському щоденникові The Guardian наприкінці минулого тижня.
Північноатлантичний союз мав би «показати зуби» у відповідь на російські провокації, вважає Павел, який до обрання президентом був начальником Військового комітету НАТО — це найвища в НАТО військова посада. За його словами, на те, що Москва випробовує східний фланг Північноатлантичного союзу на міцність, треба реагувати твердо.
За його словами, якщо не дати достатньо рішучої і, можливо, навіть асиметричної відповіді на провокаційну поведінку Москви проти НАТО, то є ризик, що Кремль іще посилить свої дії.
Згадував про таку небезпеку на конференції в Палаті депутатів і директор BIS. За його словами, Європі не загрожує такий масивний напад Росії, як вона вчинила в Україні — за найімовірніший він вважає сценарій нападу на одну з країн НАТО — вочевидь, у Балтії, — щоб випробувати швидкість і твердість реакції Північноатлантичного союзу.
Необхідно чітко й безумовно засвідчувати єдність НАТО і рішучість захищатися — це єдиний спосіб, щоб відрадити російського агресора від цієї вкрай небезпечної авантюри, наголосив Коуделка. Західні країни, сказав він, не мали б надто вірити російським обіцянкам, але й не мали б надто піддаватися російським загрозам.
Також на цю тему
-
«Крихка безпека»: на конференції в Празі вивчали науку з війни Росії проти України
Як вважає Валерій Залужний, Україна має унікальний досвід, необхідний для формування майбутньої безпеки Європи за умов, коли жорстока реальність сьогодення розбиває ілюзії
-
Керівник НАТО закликав союзників до рівної допомоги Україні. Чехія була проти
Генсекретар НАТО Марк Рютте закликав усіх союзників виділяти на допомогу Україні по 0,25 відсотка від свого ВВП. Ідея наразилася на опір кількох визначних членів НАТО
