Найбільший у світі — Страговський стадіон у Празі святкує 100-річчя
Сто років тому, в липні 1926 року, у празькій місцевості Страгов, відомій одним із найстаріших чеських монастирів, почалася історія одного з найнезвичайніших стадіонних комплексів на Землі. І почав її Восьмий всесокольський злет — традиційне масове зібрання членів «Соколу», організації фізкультурного й ширшого спортивного, а також громадсько-патріотичного спрямування, з усієї Чехословаччини.
4 липня 1926 року на тоді ще тимчасовому величезному Страговському стадіоні почалися основні виступи злету. За три дні перед щодня 160 тисячами глядачів по черзі виступили майже 150 тисяч учасників.
Стадіон, який почали будувати 1925 року і пізніше багато разів перебудовували й розширювали, протягом кількох десятиліть перетворився на найбільший стадіон у світі — з трибунами більш ніж на 240 тисяч місць і площею арени, на яку ввійшло б дев’ять футбольних полів.
Уже перша версія Страговського стадіону була амбіційною. Піщаної арени, насипних глиняних трибун, дерев’яних лавиць та інших конструкцій, підтримуваних сталлю й залізобетоном, вистачило на проведення Восьмого всесокольського злету. І ця акція засвідчила, що Страгов має потенціал стати місцем для велетенських подій.
Розмах 30-х років і шлях до найбільшого стадіону світу
Уже до Дев’ятого злету 1932 року стадіон був значно перебудований. Того року злет споглядав із нової президентської ложі президент Чехословаччини Томаш Масарик, на честь якого стадіон пізніше і був названий Масариковим державним стадіоном.
При подальших перебудовах до 1938 року виникла західна трибуна і дві семиповерхові вежі. Десятий всесокольський злет того року приніс рекорд, що тримається досі: на стадіоні виступило майже 350 тисяч учасників із багатьох країн світу, в присутності загалом понад 2,3 мільйона глядачів.
На цьому стадіоні відбувалися не тільки злети, а й інші масові багатодесятитисячні акції. А вулиці, що оточують стадіон, використовувалися для автомобільних і мотоциклетних змагань, за якими можна було спостерігати з зовнішніх трибун.
Воєнна й повоєнна доля
За нацистської окупації значення Страговського стадіону змінилося — він став свідком драматичних подій. 1939 року з нагоди 50-річчя Адольфа Гітлера на стадіоні відбувся парад німецьких військ. Потім він був збірним пунктом для євреїв перед депортацією їх до концтаборів.
А вже після Другої світової війни стадіон став місцем тимчасового утримання німців, які чекали там на виселення за межі Чехословаччини.
Відтак почався новий етап. Стадіон далі розширювали і перебудовували, на ньому відбувалися паради вже чехословацьких військ. А після фактичної заборони, а потім і ліквідації «Сокола» новою комуністичною владою його злети замінилися на комуністичні «спартакіади». І ці масові спортивні ігри теж приваблювали сотні тисяч учасників і глядачів.
Страгов як символ масових акцій
1961 року стара східна трибуна була перебудована в так званому брюссельському стилі, який виник у Чехословаччині наприкінці 1950-х років. Поруч виросли студентські гуртожитки.
Добудови й перебудови на стадіоні тривали аж до 1980 року, коли він став офіційним центральним спортивним комплексом державного Чехословацького союзу фізичної культури. Остання, шоста спартакіада відбулася 1985 року. Десята планувалася на 1990 рік, але після Оксамитової революції, вже без комуністичного ідеологічного навантаження, вона врешті перетворилася — в значно меншому обсязі — просто на «фізкультурне свято».
Спартакіади на Страговському стадіоні
А Страговський стадіон після 1989 року відкрився до нової доби — концертів, ярмарок і великих культурних і суспільних акцій. 1990 року на один із найбільших рок-концертів гурту Rolling Stones там зібралося близько 100 тисяч глядачів. А 1995-го другий концерт гурту привабив іще більше людей — 127 тисяч. Свідками виступу гурту Pink Floyd 1994 року стали близько 120 тисяч людей. Найбільший концерт чеських виконавців — братів Недведів — зібрав 1996 року, за деякими повідомленнями, 60 чи й 70 тисяч глядачів.
Серед інших помітних акцій на стадіоні був 12-й злет відновленого «Соколу» 1994 року — але вже лише з 20 тисячами глядачів. 1995-го перед великими кількостями вірян там правив службу Божу папа Іван Павло II.
Колос без ясного майбутнього
Але концерти відлунали — і велетенський комплекс став фактично непотрібним. Він залишився без використання й без догляду і втратив свій сенс. На початку 20-го століття лунали ідеї взагалі знести його, звільнивши величезну площу — майже 63 тисячі квадратних метрів. Урешті було вирішено його зберегти.
Нині Страговський стадіон використовує в першу чергу футбольний клуб AC Sparta Praha як свій тренувальний центр. На його арені — сім стандартних футбольних полів і одне поле для мініфутболу. Частина приміщень орендується для інших потреб.
Місто Прага, яке нині є власником стадіону, веде переговори з Чеським технічним університетом (ČVUT) і приватними інвесторами про перетворення приміщень стадіону на технологічний та інноваційний центр.
2003 року будівлю трибун стадіону внесли до списку нерухомих культурних пам’яток. Але порятункові це не допомогло. Кошти на можливе повне оновлення комплексу були б потрібні величезні, і наразі немає єдиної ідеї, чому він міг би слугувати в майбутньому.
