У чеських школах чекають українських учнів і вчителів

Акції на підтримку України в Чехії; новий центр для біженців у Карлових Варах; у чеських школах чекають українських учнів і вчителів; українська кав’ярня буде в Їглаві.

У Чехії в неділю, 1 травня, відзначали Свято праці, а неофіційно й День кохання, а також відбулися заходи на підтримку України.

Зокрема, в столиці Празі товариство «Празький Майдан» відкрило на Староміській площі освітній стенд на підтримку України проти російської агресії.

«Це не демонстрація — метою є привернути увагу людей до того, що відбувається в Україні. Ми намагаємося підвищити обізнаність», — повідомила Чеському радіо й агентству ČTK Соня Поспішилова з «Празького Майдану».

Акція на підтримку України відбулася і в Брно, де на Домініканській площі зібралися кількасот людей. Організатори принесли кілька десятків іграшок під гаслом «Скільки ще іграшок не дочекаються свого власника», щоб нагадати, що серед постраждалих від російської агресії є й сотні дітей.

На інших банерах учасники вказували, наприклад, скільки грошей країни Європейського союзу заплатили Росії за газ і нафту з початку масштабного вторгнення Росії в Україну.

Такі ж акції на підтримку України мають відбутися на Домініканській площі в Брно ще дві неділі, 8 і 15 травня, з 13-ї години.

---

Президент Чехії Мілош Земан, раніше відомий своєю проросійською позицією й особистою приязню до російського колеги Володимира Путіна, нині заявив, що напад на Україну знищить Росію економічно, політично і репутаційно.

«Немає гіршого кроку в інтересах російського народу, ніж напад на Україну, але це сталося тому, що політики іноді діють ірраціонально. Я б навіть сказав, що вони поводяться як божевільні і що божевільних потрібно ізолювати», — сказав Земан про Путіна, виступаючи на чеському телеканалі CNN Prima News.

За словами президента Чехії, Путін вчинив злочин проти миру, а цей злочин є синонімом воєнного злочину.

У зв’язку з цим Земан також підтримав українських біженців. «Доки війна в Україні триватиме, я думаю, що підтримка українських біженців із боку чеського народу не охолоне, тому що ми будемо постійно бачити їхні страждання», — сказав він.

---

У Карлових Варах почав роботу новий Крайовий центр допомоги Україні у книгосховищі крайової бібліотеки. Біженці можуть вирішити там усі питання, пов’язані з реєстрацією і проживанням, є також ліжка для тимчасової ночівлі.

Новий центр дасть змогу прийняти приблизно 100 людей на добу.

Первісне місце — великий спортивно-культурний центр KV Arena в Карлових Варах — звільняється для проведення запланованих заходів. Під час найбільшого напливу біженців у березні там приймали до 700 людей на добу.

У новому центрі є тимчасовий притулок на 30 ліжок, розташований в опалюваному наметі у внутрішньому дворі будівлі. Ще один намет використовується як кімната очікування для біженців. Існує також надання базової гуманітарної допомоги. Але через меншу зацікавленість центр уже залишається без зони відпочинку, дитячого куточка і вже не передбачене харчування. Центр відкритий щодня цілодобово, але всі справи можна вирішувати з 08:00 до 18:00.

Нещодавно збудоване книгосховище розташоване на території крайових установ у районі Карлових Варів Dvory, на вулиці Závodní 378/84. Там же поруч є й крайове відділення бюро працевлаштування. Прохід до будівель позначений вказівниками українською мовою. Доступ до бібліотеки і її послуг залишатиметься необмеженим.

І про погоду в Чехії. Прогноз на завтра: в вівторок буде переважно хмарно з проясненнями, по обіді хмарність може зрости; на більшій частині території опади, місцями грози, які можуть бути сильними; температура сягне 16—20 градусів.

У чеських школах чекають українських учнів і вчителів

У вересні українських учнів-біженців чекають у чеських школах. На українських вчителів теж чекають у чеських школах, де їм мають запропонувати роботу за фахом. Як зараз відбувається адаптаційний процес і чи будуть відкривати українські класи при чеських школах, дізнавалась редакторка Чеського радіо Алла Вєтровцова.

Яна Чижкова — менеджерка проєкту організації «Добровільне об’єднання територіальних громад «Маріанськолазенско» (www.marianskolazensko.org). Вже 6 років вона займається питаннями освіти дітей у цьому регіоні. Проєкт присвячений створенню рівних можливостей для дітей, у тому числі і дітей-іноземців. Зараз вона займається організацією освіти, насамперед, навчанню чеської мови для українських дітей біженців. Чи зможуть чеські школи в Маріанськолазеньскому регіоні прийняти дітей?

— На сьогодні всі школи заповнені і вільних місць немає. Тому ми діємо за інструкцією Міністерства освіти, яке порадило створити до кінця серпня цього року адаптаційні групи, щоб навчати дітей і допомогти їм із інтеграцією до чеського середовища. За нашими списками, тут є 465 дітей віком від 3 до 16 років. До добровільних адаптаційних груп поки що записалося 250 дітей.

Діти відвідують адаптаційні групи не тільки в Маріанських Лазнях, але й у ближніх селах, де є місце для проведення занять. Стосовно відкриття української школи — це залежить від керівництва міста, каже Чижкова з волонтерської організації «Маріанськолазенско».

— Згідно з законом, діти дійсно повинні відвідувати школу. І місто Маріанські Лазні як засновник усіх шкіл у цьому регіоні мусить займатися цією проблематикою. Це залежить від органів місцевого самоврядування, чи вони будуть утворювати українську школу, чи розширятимуть чеські школи, або будуть відкривати самостійні українські класи.

Потреба в українських учительках залишиться. Зараз вони діють як асистентки чеських учителів у класах і також навчаються чеської мови разом із дітьми.

Оксана Кабаргіна розповідає, як їй працюється помічником учителя в початковій школі під назвою « Škola Jih» у Маріанських Лазнях.

— Мені цікаво працювати з дітьми, вони у нас дуже різноманітні. A я зараз ходжу на курси чеської мови, ходжу в Економічну академію. І всі теми, які ми вивчали на курсах, зараз я можу допомогти дітям.

— Тобто ви йдете на декілька кроків попереду дітей?

— Так, попереду дітей.

— Скажіть, будь ласка, як вам пропозиція чеської влади, яка планує надати роботу українським вчителям?

— Це було б дуже добре. Люди хочуть працювати за фахом.

— А ви б пішли за фахом у школу?

— Я викладач економіки.

Як підкреслює Чижкова, асистентів учителя намагалися вибирати передусім із педагогів, які приїхали з України, щоб використати їхні професійні знання. За словами Чижкової, чеські школи планують, що від нового шкільного року українські вчителі теж будуть проводити заняття для дітей українських біженців.

— У нашій країні немає такої кількості вчителів, щоб вони могли їх навчати. Так що очікується, що з вересня наші волонтери, або асистенти, в адаптаційних групах почнуть працювати на посаді вчителя. Вони перейдуть під керівництво початкових шкіл.

У Їглаві найближчим часом має відкритися українська кав’ярня

Це спільний проєкт громадської організації F Point (www.fpoint.cz/ukrajina) і волонтерів із числа українських біженців. Кафе буде працювати у приміщеннях Українського дому, що були надані місцевим самоврядуванням для розміщення українських родин, які поки що не можуть знайти житло. Тему продовжує кореспондентка Чеського радіо Вікторія Шмуліна.

Формат української кав’ярні буде поєднувати три складові: власне кава за донат, клуб за інтересами і почасти коворкінг. Про ідею та реалізацію розповідає волонтерка Олена Пилипенко.

— Я вже 15 років живу в Київській області, у Вишневому. Весь цей час працювала на себе: у мене був різний бізнес. Основна діяльність — це праця в кав’ярні. Так сталось, що коли ми вирішували, куди поїхати під час бомбардування Києва, наші друзі запропонували їхати саме до Їглави.

— Як ви намагаєтесь адаптуватися до теперішніх умов?

— Була дуже рада, що в цьому місті є така організація — F Point. Поспілкувавшись із друзями, які теж опинились в Чехії, дізналась, що не у всіх містах є такі люди і такі організації. Тож мені стало цікаво з ними поспівпрацювати, тому що відчуваю, що хочу допомагати українцям, які опинились в такій самій ситуації, як я. І думаю, що мої знання, мій досвід можуть допомогти українцям у цьому місті.

Ми спілкувались із одним з керівників організації паном Радімом Фідлером, і з’явилась ідея створити таке волонтерське місце — волонтерську кав’ярню. Наголошу, що це не бізнес-проєкт, це «від серця до серця». Наша мета — створити таке місце для українців, де їм буде затишно, де вони зможуть поспілкуватися, поділитися досвідом один з одним, порадіти разом, можливо, відсвяткувати дитячі дні народження.

— Тобто планується, що це буде більше клуб за інтересами, а чи можливо буде, наприклад, замовити каву?

— Наша кав’ярня не лише для українців. Чехи також можуть попити каву, посидіти, поспілкуватися, можливо, щось нам цікаве розказати, або, можливо запросити на якийсь фільм, може, в театр. І якщо вони захочуть, то зможуть залишити кошти за тістечко, за каву, що вони будуть вважати це за потрібне. В нас не буде якогось меню, грошей. Це не бізнес-проєкт.

Ми вже пропрацювали всю дизайн-концепцію, зробили візуалізацію. За допомогою цієї візуалізації майже знайшли інвесторів, які згодні були видати нам гроші на меблі.

— Скільки пройшло часу з моменту, коли ця ідея з’явилась?

— Дуже-дуже небагато. В цілому я за тиждень зробила проєкт із візуалізацією, концепцією. Про ідею зняли репортаж, а вже за кілька днів пан Фідлер повідомив, що вже є кавоварки й інвестори. Я навіть не очікувала такої швидкої і теплої реакції. Це для мене була велика несподіванка.

— Тобто дуже скоро в Їглаві можна буде попити кави в українській кав’ярні…

— Я дуже на це дуже сподіваюсь!