Український волонтер на Донбасі та чеська «Команда для України»: допомога суттєва
Українські волонтери роблять усе для точкового постачання українських військових і цивільного населення. Павло Затулін прожив у Чехії 25 років, але з початком повномасштабного вторгнення повернувся і працює на перемогу на рідних теренах. Що Павло Затулін бачить як нагальне зараз із Костянтинівки на Донбасі та наскільки суттєва допомога чеських волонтерів, дізнавалася редакторка Чеського радіо Алла Вєтровцова.
У Чехії волонтер Павло Затулін стояв біля зроду громадської організації «Празька криївка», відомої завдяки своїй активній допомозі воїнам та ветеранам АТО. Після повномасштабного вторгнення, у 2022 році, Павло відразу повернувся до України.
— В Україні я є волонтером, але постійно перебуваю в бойових зонах. Я хочу приписатися десь у ЗСУ, хлопці відмовляють — кажуть, що мені зв’яжуть руки-ноги, не буду вільним, — але я все одно десь припишусь.
— Це нормальна реакція. Але з точки зору прагматичної користі чи не краще залишатися волонтером завдяки налагодженим зв’язкам із чеськими волонтерами? Ви постійно якомусь загонові допомагаєте?
— Різним. Часто буває, що до призначення треба передати, то я везу. Я співпрацюю з 28-ю бригадою, вожу максимально їм. І, звичайно, є 46-а бригада, 10-а штурмова, є 128-а. В деяких випадках я навіть не знаю назви бригади, просто знаю хлопців. Знаєте, тут не прийнято питати, хто ви, що ви, де ви. Приїхав, передав, поїхав далі.
— Усі чекали звільнення Херсону, а для вас це ще й рідне місто. Я не сумніваюсь, що ви там були.
— Мені зробили волонтерський дозвіл виїхати за кордон, я купляв там генератори, і я приїхав у Херсон вже на четвертий день після його звільнення, трішки запізнився. Хоча атмосфера там була… Я заїжджав у кілька міст, які звільнялися, але так, як було в Херсоні, не було ніде. Я себе почував як якась поп-зірка: люди просили підписи, давали якусь їжу, подарунки. Враження було велике з того, як нас зустрічали. Я під’їхав до свого будинку — вийшов весь дім, було майже до сотні людей.
— Чехи-волонтери туди приїздять. Ви підтримуєте з ними зв’язок?
— Допомога від чехів дуже велика, суттєва, вчора до мене приїхали троє чехів, привезли якусь допомогу. Ми з багатьма чехами в контакті. Багато приїздять, помагають, передали мені ще на початку одну автівку. Постійно допомагають і коштами, і речами. Чехи для мене дуже близькі люди, і я пишаюся тим, що я потрапив до Чехії і там прожив 25 років. Я представляю декілька організацій, але найбільше співпрацюю з Team4Ukraine — «Командою для України». Це чеська організація, з якою ми багато працюємо. Вони для нас знайшли і ми перевезли в Херсон три машини швидкої допомоги для дитячої лікарні, чотири дитячі інкубатори. Вони з самого початку війни багато возять, передають — мені, через мене. Вони недавно до мене приїжджали, привезли багато корисних речей. Але їхали вони взагалі в Вінницю, там дитячий інтернат для хворих діточок. Вони хотіли побачитись зі мною, тому заїхали сюди, на Донбас, і мені передали крісло для поранених, зараз спробую вмонтувати його в автівку. Я попросив зварювальний апарат, тому що зварюю для хлопців автівки, трошки бронюю, то мені привезли цей прилад.
«Команда для України» налічує близько 20 людей, серед них є чеські поліцейські, військові і прості чеські громадяни.
— Ми намагаємось збирати кошти тут у Празі. То був нагальним збір на генератори, «миколайчики». Весна прийшла, тепер є якась нагальна потреба?
— Як я бачу — тому що спілкуюся з ЗСУ, — найбільша потреба в автівках. Тому що автівки ламаються, в автівки влучають, автівки горять. Завтра веземо з Костянтинівки на Дніпро три розбиті автівки, щоб їх ремонтувати. Хлопцям, у яких я базуюсь, шукаю автівку, тому що немає ніякої. Мають мінівени, які треба переобладнувати, іншу гуму дати. Автівки — найбільша потреба.
— Коли ви там мандрували, що вас вразило?
— Це розбиті села і міста. Найбільше вразила Харківська область: там немає живого будинку, цілого. Багато бачу пенсіонерів, тому що їм майже немає куди їхати, та й не хочуть їхати. Але чим далі бачу більше молодих — повертаються. По чоловіках не зрозумієш, а якщо бачу молодих жінок, то це для мене значить, що життя повертається. Мені так чомусь здається.
