Православна церква України підтвердила рішення перейти на новий календар
Спершу про рішення Архиєрейського собору ПЦУ в Києві повідомляли засоби інформації; церква оприлюднила офіційне рішення.
Як ухвалив 24 травня Архиєрейський собор єдиної канонічної в Україні помісної автокефальної Православної церкви України, церква має перейти на так званий новоюліанський календар із 1 вересня цього року.
Цей календар на практиці збігається з загальновживаним григоріанським, і нерухомі свята, прив’язані до певних дат, святкуються в ті ж дати, що й на «цивільному» календарі — скажімо, Різдво 25 грудня, а не 7 січня, день святого Миколая — 6 грудня, а не 19-го, і так далі. Але визначення дати Великодня і пов’язаних із ним рухомих свят (наприклад, Трійці) залишається таким же, як і в юліанському календарі.
Новоюліанським календарем нині користується більшість православних церков світу; на юліанському, який відстає на 13 днів, на цей час лишаються церкви в Україні, а також Російська, Сербська, Македонська, Грузинська і Єрусалимський патріархат.
Крім того, вирішив собор ПЦУ, парафії й монастирі можуть переходити на новоюліанський календар, не чекаючи на 1 вересня. І, навпаки, парафії і монастирі матимуть право за рішенням принаймні двох третин громади залишатися на юліанському календарі.
«Протягом кількох століть традиційний юліанський календар сприймався як один з головних ідентифікаторів української церковної культури. Спочатку це було ознакою спротиву латинізації, а після більшовицької революції — також ознакою опору радянській системі.
Однак в сучасних умовах соціальний і культурний контекст юліанського календаря і його сприйняття докорінно змінилися. Нині він більшістю сприймається не стільки як пов’язаний з давніми українськими традиціями, скільки як пов’язаний з російською церковною культурою. Адже сучасним календарем користуються ті православні церкви, які підтримують Православну церкву України, натомість її опоненти і в першу чергу РПЦ — дотримуються старого календаря.
Водночас фактори з минулого, які стояли на перешкоді календарних змін, нині втрачають свою актуальність. Тому прагнення збереження і утвердження своєї, української, духовної ідентичності, захист від агресії «русского міра» вимагають назрілого рішення — долучитися до більшості помісних православних церков, запровадивши у вжиток новоюліанський календар як більш точний астрономічно та церковно прийнятий, зі збереженням традиційної Пасхалії».
Цю постанову має розглянути і затвердити Помісний собор ПЦУ. Як повідомляла Українська редакція «Бі-бі-сі», яка однією з перших поінформувала про це рішення Архиєрейського собору, з посиланням на предстоятеля ПЦУ митрополита Епіфанія і низку інших єпископів, «питання вже фактично вирішене», і Помісний собор 27 липня затвердить перехід.
У Чехії — обидва календарі
У Чехії помісною церквою, яка служить для всіх православних, незалежно від національності й громадянства, є Православна церква в Чеських землях і у Словаччині. Ця церква після поділу Чехословаччини вирішила зберегти свою єдність у двох державах.
Через те, що чехи становлять лише невелику частку її вірян, а значна більшість — іноземці, частина яких удома належала до церков із юліанським календарем, чеська церква на практиці дотримується обох календарів — і новоюліанського, і юліанського — залежно від бажань парафіян.
Практично така сама ситуація з обома календарями є і в Польській православній церкві, де значна частина вірян — місцеві українці, звиклі раніше до юліанського календаря.
Переходить і УГКЦ
На початку лютого цього року рішення про перехід на новий календар ухвалила й Українська греко-католицька церква, яка зберігає східний обряд фактично православного зразка, але підпорядковується Святому престолові. УГКЦ так само перейде на нього з 1 вересня — з початку церковного року.
УГКЦ відтак теж святкуватиме нерухомі свята за григоріанським календарем, який на практиці збігається з новоюліанським, але збереже «юліанську» Пасхалію, тобто дні Великодня і пов’язаних рухомих свят будуть обчислюватися, як і нині. Окремі парафії чи громади зможуть за окремою згодою залишитися на юліанському календарі до 2025 року — цей термін чітко визначений, на відміну від ПЦУ, де окремі парафії зможуть залишатися на юліанському календарі неуточнений наразі час.
Українська православна церква (Московського патріархату) наразі не має наміру йти на календарну реформу і залишається на юліанському календарі, як і вся Російська православна церква.