Українські підлітки в Чехії: труднощі навчання, робота і пошук нічлігу
Підлітки з України в Чехії менш інтегровані, ніж їхні молодші співвітчизники, випливає з дослідження «Голос українців» компанії PAQ Research. Із приблизно 20 тисяч українських хлопців і дівчат віку чеської середньої школи (після 9-го класу школи основної, відвідування якої обов’язкове) до чеських середніх шкіл ходять лише 3368. Перед юними біженцями постають криза з місцями в середніх школах, неприязнь і цькування на вступних іспитах. А для декого навчання — неприпустима розкіш. Хтось вимушений заробляти на життя собі й родичам, а в крайніх випадках молодь може стати безхатченками, пише інтернет-видання Чеського радіо iRozhlas.cz.
«Вступні іспити були для мене дуже тяжким процесом», — описує свій досвід у боротьбі за місце в середній школі 16-річний Ярослав родом із Харкова.
«Я програмую ігри, створюю вебсторінки. Тому я подав заяву на спеціальність інформаційної технології», — розповідає він.
Середні школи можуть спрощувати вступ для біженців із України: в такому разі вони можуть складати тільки тест із математики разом із чеськими вступниками, а іспит із чеської їм замінюють співбесідою.
«У кожній школі перевірка знання чеської відбувалася цілком інакше. Я мав високі бали з математики, але чеська мова мені не виходила. Десь хотіли, щоб усі розділові знаки були точно на місці, десь хотіли читання і розуміння. На одній співбесіді мене відверто передражнювали, що в мене неправильні закінчення, і так далі. Я був через це цілком розбитий, багато разів пережив відмови і хотів уже здатися в боротьбі за чеську школу», — каже Ярослав.
Урешті він таки дістався до публічної середньої школи. І, на відміну від багатьох юних біженців із України, він має щастя: його прийняли до школи і він має стабільне родинне середовище — у Чехії він із матір’ю, бабусею і молодшою сестрою, а ще їм допомогли родичі, які вже жили в Чехії.
Із погляду успішної інтеграції в чеське суспільство і вдосконалення знання мови участь у чеській системі освіти ключова для молоді віку чеської середньої школи. Але труднощі при вступних іспитах не дуже мотивують їх до вступу, тому багато їх продовжує навчання онлайн в українських школах. Іще одна з причин — що українська середня освіта закінчується на два роки раніше, ніж чеська, і старшим учням немає сенсу йти на довший освітній процес.
«Абсолютно самостійна»
А у випадку чималої частини українських підлітків освіта мусить відступити: дехто з них мусив узяти на себе роль годувальників.
«Мені 17, я абсолютно самостійна, ми з мамою живемо на те, що я заробляю як барменка», — розповідає Дар’я, мати якої має проблеми зі здоров’ям і не знає чеської чи англійської, тож не має й роботи.
Міністерство праці і соціальних питань Чехії реєструє понад шість тисяч українських підлітків, про працевлаштування яких повідомили їхні роботодавці. І, найімовірніше, працювати їх буде ще більше.
Дар’я навіть не намагалася вступати до чеської школи. За кілька днів на неї чекають українські іспити онлайн.
«На уроки онлайн я не ходила — мусила працювати і щось заощадити. Тепер уже не ходжу й на роботу, живемо з заощаджень і я готуюся до іспитів. А потім знайду собі іншу роботу», — каже вона.
«Перестала справлятися»
І Дар’я, і Ярослав перебувають у Чехії з родиною. Але особливо вразливу групу підлітків становлять ті, хто в Чехії цілком сам. Якщо вони відповідають вимогам і мають особливо погану соціокультурну орієнтацію, вони можуть попросити надати їм місце в закладах для молоді без супроводу — таких, як празьке «Гніздо» (Hnízdo), що працює під керівництвом гуманітарної організації «Армія порятунку» (Armáda spásy). Але найчастіше вони опиняються в гуртожитках.
«Ми маємо тридцять місць. Цього не вистачає, ми змушені встановити дуже суворі умови, а іншим просто вимушені відмовляти», — пояснює соціальний працівник Домінік Ертнер, координатор «Гнізда».
Однією з клієнток цього закладу була Софія. «Я приїхала до Чехії з мамою і молодшим братом, ходила тут до школи і жила в інтернаті. Мама з часом вирішила повернутися до України, а я залишилася тут і перестала справлятися зі школою, і так втратила й можливість жити в інтернаті», — розповідала вона. Нині Софія вже теж в Україні, де буде складати іспити.
Lex Ukrajina 5
Але 1 липня в Чехії набуває чинності законодавчий пакет Lex Ukrajina 5, який робить умови перебування біженців суворішими.
«Велика зміна настане в умовах надання так званого солідарного житла. Ми очікуємо, що деякі молоді люди через це перетворяться на безхатченків. Власне, це вже відбувається: до нас приходять люди, яких через зміни власник житла викинув на вулицю наперед. У суспільстві є запит на більшу твердість у ставленні до біженців, але результати з погляду суспільства несприятливі», — каже Ертнер.
Гнітючі умови до того ж підвищують схильність молоді до подальших патологічних явищ.
«До нашого адаптаційного центру для молодих українців прийшов чоловік і пропонував дівчатам підробляти проституцією. Цей чоловік знав, що ці люди мають проблеми, і зловжив цим. На жаль, таке стається», — розповіла Домініка Копчикова з організації Post Bellum, яка влаштовувала освітні курси для українських підлітків.
Не влаштовують її і високі вимоги до знання чеської мови, які не дають молодим українцям можливості освіти. «Ми розбазарюємо їхній людський потенціал і їхнє щастя, — каже вона. — Відтак вони стають схильні до суспільно патологічних явищ, і, можливо, через це колись постраждаємо ми».
