Як Чехія допомагає Україні

Це і військова допомога, і гуманітарна допомога потерпілим в Україні, і підтримка українських біженців у Чехії.

До вашої уваги добірка фактів, яку підготувало агентство ČTK.

Озброєння

Чехія була однією з перших країн, які почали надавати Україні конкретну військову допомогу відразу після початку повномасштабного вторгнення Росії. Крім прямих постачань зі складів своїх Збройних сил чи з запасів приватних оборонних компаній, Чехія підтримує Київ також через укладення договорів про ремонт української бронетехніки.

На цей час від початку повномасштабного вторгнення Прага подарувала Києву невикористовувані нею військові матеріали на суму більш ніж 4,8 мільярда крон. Озброєння посилають до України і приватні компанії, які експортували туди військових матеріалів більш ніж на 50 мільярдів крон.

Із січня до травня нинішнього року Міністерство оборони Чехії передало Україні 24 танки, 76 бойових машин піхоти, 16 спеціалізованих машин протиповітряної оборони, а також 645 протитанкових ракетних установок, 144 засоби протиповітряної оборони і 57 тисяч артилерійських снарядів. Крім того, були надані й інші військові матеріали, обладнання, запасні частини, пально-мастильні матеріали чи матеріали радіаційного, хімічного й біологічного захисту.

Протягом минулого року Міністерство оборони Чехії вже передало Україні зі своїх запасів, зокрема, 38 танків, 55 БМП, чотири бойові вертольоти, 13 самохідних артилерійських установок, 5 машин хімічної розвідки, 12 реактивних систем залпового вогню, 47 автомобілів. Також у минулорічних списках Міноборони: 27 518 артилерійських снарядів, 4900 ракет для РСЗВ, 8022 ручних протитанкових гранатометів, 291 засіб протиповітряної оборони, 128 мінометів, 17 400 мін для мінометів, 30 025 пістолетів, 11 233 одиниць довгоцівкової ручної стрілецької зброї (автомати, кулемети, снайперські рушниці тощо) і 4 263 000 набоїв для ручної стрілецької зброї.

Палата депутатів Парламенту Чехії наприкінці листопада минулого року надала згоду на перебування в Чехії українських військових із метою їхнього навчання. Мета — до кінця нинішнього року натренувати в Чехії до 4 тисяч українських військових, головно з механізованих частин.

Гуманітарна допомога Україні

Держава, гуманітарні організації і приватні особи й підприємці надіслали до України безліч партій гуманітарної допомоги — від товарів щоденної потреби до медичних матеріалів, медичну, поліційну чи пожежну техніку до автокранів і мобільних мостових конструкцій. На допомогу Україні виникла низка зборів.

Уряд Чехії минулого жовтня схвалив програму гуманітарної, стабілізаційної, відбудовчої і економічної допомоги Україну, на яку Чехія в 2023—2025 роках виділяє по пів мільярда крон щороку. Більша частина цієї програми є продовженням допомоги, наданої минулого року, і призначена на тривалу стабілізаційну і трансформаційну участь Чехії в Україні. Решта має піти на підтримку залучення чеських фірм до відбудови України.

Після знищення російськими військами греблі Каховської ГЕС чеська держава направила в Україну вантажівку з 60 дизельними осушувачами, 20 потужними помпами і 60 електрогенераторами. Інші численні партії допомоги надходять у Херсонську область від інших акторів, зокрема, від країв і міст Чехії.

Біженці

Чехія надала тимчасовий захист приблизно половині мільйона біженців із України; близько третини з них уже виїхали з Чехії. Станом на 18 червня статус тимчасового захисту мали в Чехії 344 800 українців, переважно жінок і дітей. Як повідомляли раніше, приблизно третину біженців складають діти і молодь віком до 18 років, а з дорослих більш ніж дві третини — жінки. Точна кількість українських біженців, які перебувають у Чехії на цей момент, невідома.

Чехія прийняла в перерахунку на кількість власного населення найбільше біженців із України з усіх країн Центральної і Східної Європи. За абсолютними числами прийнятих біженців Чехія третя після Польщі і Німеччини.

Загальні видатки на облаштування хвилі біженців станом на кінець квітня нинішнього року склали 35,8 мільярда крон. Із них із державного бюджету було надано 24,6 мільярда крон. Найбільшою статтею видатків були соціальні виплати — на них пішло 11,7 мільярда крон. Видатки, пов’язані з поселенням, склали 7,6 мільярда, а видатки на охорону здоров’я біженців — 5,8 мільярда крон.