40 років тому: найуспішніший досі виступ на найпершому чемпіонаті світу з легкої атлетики
Тоді ще спільна чехословацька команда привезла зі змагань у Фінляндії 1983 року багату збірку медалей. Такого успіху з низкою унікальних результатів більше не вдалося повторити.
Однозначною зіркою, тільки що без «зіркових» манер, була Ярміла Кратохвілова. Найуспішніша чешка здобула золоту медаль у бігу на 400 метрів із тодішнім світовим рекордом у 47,99 секунди. Подвійний тріумф — срібну медаль — принесла Татяна Коцембова.
Іще одне «золото» завоювала Кратохвілова на дистанції 800 метрів (цікаво, що її ж результат, здобутий на змаганні за лічені дні до чемпіонату, 1:53,28, і дотепер є чинним світовим рекордом, ніким не побитим із 26 липня 1983 року — це найдавніший рекорд в офіційних дисциплінах жіночої атлетики).
А в естафеті 4×400 метрів вона допомогла команді здобути «срібло» — час 3:20,23 й досі лишається чинним національним рекордом.
Крім того, ще два «золота» додали Гелена Фібінґерова (штовхання ядра) і Імріх Буґар (метання диска).
«Срібло» отримав у спортивному ходінні на 20 кілометрів словак Йозеф Прібілінец (таку ж медаль він завоював також через чотири роки в Римі, а на «золото» дочекався на Олімпіаді в Сеулі 1988 року).
Колекцію медалей доповнили представники успішних у ті часи для Чехословаччини дисциплін: «бронзу» здобули Реміґіус Махура (штовхання ядра) і Ґейза Валент (метання диска).
Загальний результат Чехословаччини на першому чемпіонаті світу в Хельсінкі — чотири «золота», три «срібла» і дві «бронзи» — був четвертим.
