Рада ООН з прав людини збирає докази воєнних злочинів в Україні
«Ми знаємо про порушення в Україні прав людини, міжнародного гуманітарного права і міжнародного права як такого», — каже голова цієї Ради, представник Чехії Вацлав Балек. Організації Об’єднаних Націй пішла б на користь реформа, додає він. Дипломат розповів в інтерв’ю станції «Радіожурнал» Чеського радіо про збирання доказів, які можуть бути використані в перебігу майбутніх судових процесів щодо воєнних злочинів.
Рада ООН з прав людини була заснована 2006 року. Її склад визначає Генеральна асамблея ООН — місця 47 країн-членів Ради розподілені за регіонами світу. 2022 року Чехія замінила в Раді Росію — її членство було припинено після вторгнення в Україну.
У грудні минулого року головою Ради ООН з прав людини був обраний представник Чехії Вацлав Балек, посол і постійний чеський представник при Офісі Організації Об’єднаних Націй та інших міжнародних організаціях у Женеві.
Рада займається зміцненням і підтримкою прав та основних свобод людини в усьому світі. А з березня минулого року при Раді ООН з прав людини працює також спеціальна незалежна міжнародна слідча комісія в справах України. Які ж успіхи цієї комісії за понад рік із чвертю роботи?
В Україні ми знаємо про порушення прав людини, про порушення міжнародного гуманітарного права і про порушення міжнародного права як такого
На результати варто ще почекати, каже Вацлав Балек: «Нині ми очікуємо звіту про роботу цієї комісії на засіданні в вересні. Мандат комісії полягає у збиранні доказів, інформації, контролі за дотриманням прав людини і міжнародного гуманітарного права».
Зафіксовано порушення міжнародного права
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
За його словами, матеріальні результати роботи комісії вже є: «Комісія вже подавала свій звіт на своєму березневому засіданні. Водночас верховний комісар ООН з прав людини, який іще не спирався на доповідь цієї комісії, звітував про ситуацію в Україні на червневому засіданні Ради. Так що інформація вже є, ми знаємо про порушення прав людини, про порушення міжнародного гуманітарного права і про порушення міжнародного права як такого».
Наразі представники слідчої комісії в справах Україні вирушили безпосередньо в Україну — це третя така їхня поїздка за понад рік із чвертю роботи комісії. Вона протриває тиждень. Чи не мали б члени комісії проводити в Україні більше часу?
На це Балек наполягає на своїй позиції: саме члени комісії самі вирішують, як часто вони будуть їздити і скільки часу будуть проводити в Україні. Як наголошує посадовець, комісія повністю незалежна і діє на підставі наданого їй особливого мандату, що дозволяє збирати максимально об’єктивну інформацію.
«Мета таких поїздок — зустрічатися і розмовляти з людьми, які безпосередньо опинились у зоні конфлікту і є жертвами чи свідками випадків порушення прав людини. Необхідну інформацію члени комісії отримують із офіційних джерел від представників держави, громадських і гуманітарних організацій на території України, а також Росії», — каже він.
Члени комісії спілкуються і з людьми, які, наприклад, переїжджають із України до інших країн на території Європи. Вони контактують із людьми онлайн. Можливі телефонні дзвінки, комісія також збирає письмові докази, звертає увагу Балек: «Робота здійснюється не лише в ті конкретні моменти, коли вони якраз їдуть до України і збирають якусь інформацію. Це безперервна робота, оцінка, перевірка отриманої інформації».
«Інформація накопичується, і якщо вона може бути використана, наприклад, у момент судового розгляду, то члени комісії зобов’язані забезпечити її безпеку», — наголошує чеський дипломат.
«Якщо проходитиме судовий розгляд, то зібрані комісією докази можуть бути використані. Усі документи проходять під знаком ООН, а це означає, що такі зібрані докази навряд чи можна поставити під сумнів», — вважає голова Ради ООН із прав людини.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Чи можливо, що робота слідчої комісії виллється в якісь юридичні кроки проти Росії і її представників? Це буде вирішувати не комісія, каже дипломат: «Її роль — це, по суті, зібрати інформацію і можливі докази. Між комісією і Міжнародним судом (орган ООН — ред.) уже встановлений контакт, але чи буде якась судова справа — це буде рішення міжнародної спільноти».
Проблемою в роботі слідчої комісії є те, що російська сторона відмовляється співпрацювати. Це ускладнює роботу, визнає Балек, — але не зупиняє її: «Якби Росія співпрацювала, працювати було б простіше. Але відсутність контакту з офіційними органами протилежної сторони ще не означає, що комісія не має інформації безпосередньо з Росії. Немає жодної залежності від того, що комісії нададуть чи чого не нададуть офіційні канали тієї чи іншої країни. Функціонує громадянське суспільство, різні гуманітарні організації…».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
При цьому, каже він, слідча комісія займатиметься також можливими воєнними злочинами чи можливим порушенням прав людини з боку України в цьому конфлікті: «Як уже було сказано, її мандат полягає в оцінці можливих порушень прав людини, міжнародного гуманітарного права і міжнародного права як такого. Члени комісії дійсно збирають усі можливі докази порушень гуманітарного права, прав людини або міжнародного права».
Потрібна реформа ООН
Рада з прав людини є органом ООН. І саме ООН часто зазнає критики за нездатність адекватно реагувати, і не тільки у зв’язку з війною в Україні. До того ж постійні члени Ради безпеки можуть будь-якої миті будь-що заблокувати, як то видно на прикладі голосувань, пов’язаних із російським вторгненням в Україну. Тож наступне запитання до Вацлава Балека: чи не було б розумно реформувати всю ООН і її Раду безпеки?
І колеги з країн, далеких від європейського мислення, визнають, що з системою треба щось робити
Реформування, безумовно, потрібне й іншим організаціям, не виключаючи ООН, вважає він, — хоча б просто тому, що Організація Об’єднаних Націй створювалася невдовзі після Другої світової війни і відображає стан світу, яким він був після закінчення Другої світової. А тим часом світ змінився — і з економічного, і географічного, і політичного поглядів.
«Тому, безумовно, є теми, до яких варто було б придивитися, якщо на це вистачить політичної волі. Я хочу бути і є до певної міри оптимістом… Та не до тієї міри, що думаю, що реформа відбудеться наступного року. Але, безумовно, цими днями, цими роками є певні сильні імпульси до того, щоб про реформу хоча б мінімально замислитися, а ще краще щось для цього зробити. І коли я розмовляю з колегами з країн, далеких від європейського мислення, то й вони визнають, що з системою треба щось робити», — наголошує постійний представник Чехії при Офісі Організації Об’єднаних Націй та інших міжнародних організаціях у Женеві, нинішній голова Ради ООН з прав людини Вацлав Балек.
