Організаторка концертів українських виконавців, викладачка чеської мови біженцям, волонтерка і гід — Іванна Карпа
10 жовтня у Празі у театрі Divadlo Broadway відбудеться концерт народного артиста України Тараса Петриненка. Його пісні — це частина рідного дому, культурна спадщина й надбання України. Гадаю, що кожен знає його пісню «Україна» чи «Пісня про пісню», у якій співається про можливість по піснях повернутися у минуле. Людина, з якою ми будемо сьогодні говорити, знає про важливість підтримки української культури саме у Чехії і до майбутнього концерту має прямий стосунок. У нашій студії — організаторка концертів, викладачка чеської мови, волонтерка та гід Іванна Карпа.
— Іванно, по-перше, ви українка, котра дуже давно вже мешкає у Чехії. Розкажіть, що змінилося у вашому житті після початку повномасштабної війни?
— Так, я українка і українкою завжди буду, незважаючи на те, що у Чехії живу вже 15 років. І в мене така думка, що всі українці, котрі жили до повномасштабної війни в Україні, — кожен жив у своїй кулі, комфортній кулі. Так, ми зустрічалися, у нас були зустрічі діаспори, свята інколи були — це були дуже рідкісні такі події. А після повномасштабного втручання Росії в Україну люди згуртувалися. І ось ці перші дні з 25 лютого, коли Вацлавська площа була повністю заповнена людьми, тому що в перший, другий, третій день повністю площа була заповнена чехами, українцями, — і це давало таку надію і силу, що ми не одні і що дійсно все буде добре. Що змінилося? Дуже багато всього змінилося, тому що з перших днів ми пішли волонтерити. Спочатку то були склади— на складах збирали гуманітарну допомогу, і це також дуже давало сили, тому що фізично приходила виснажена дуже, але морально це все давало надію, що все буде добре. Та допомога, яку чехи приносили, та допомога, яку українці приносили в перші дні, — це словами просто не описати. Це було дуже зворушливо і давало надії нам усім. А коли люди вже почали їхати у великій кількості, я пішла працювати лектором чеської мови для наших біженців у тому районі, у якому я живу, і з того часу працюю постійно з нашими людьми. В головній галереї Праги проводимо екскурсії, проводимо воркшопи для людей, курси різні і стараємося, щоб люди і інтегрувалися у чеське суспільство, тому що я думаю, що період адаптації вже пройшов, — і свої традиції зберігали і не забували.
— Ви сказали, що проводили курси чеської для українців. Чи продовжуєте ви їх ще проводити, чи вже ні?
— Робимо, робимо постійно. Курси чеської мови мали маленьку перерву влітку, коли люди роз’їхалися на канікули, а ось зараз якраз знову розпочали, і це добре.
— Якої кількості ваші групи?
— Невеликі, 13—15 осіб.
— А ще може хтось до вас потрапити?
— Можуть, звичайно.
— Ми вже про це говорили, що ви працюєте у замку Троя. Які заходи взагалі там проводяться для українців і що, можливо, буде найближчим часом?
— Ми проводимо екскурсії не тільки замком Троя — ми проводимо екскурсії старим містом, Карловим мостом, будинком «У кам’яного дзвону» — це найстаріший будинок, який зберігся на Староміській площі, якраз де галерея наша, головна галерея Праги. Акцій дуже багато цікавих.
— Напевне, аби не втрачати цей зв’язок з Україною, ви також займаєтесь організацією концертів українських артистів саме у Чехії. Знаю, що незабаром відбудеться концерт народного артиста України. Кого ми почуємо?
— До організації концертів ми з колегами прийшли випадково. Наша діяльність почалася з літературних вечорів. На самому початку, коли почалися концерти, це було настільки якось боляче, але коли у липні я відвідала концерт Олександра Пономарьова, ця енергетика від артистів, ця така надія, що ми всі одні і ми всі разом і ми все зможемо, — якраз підштовхнула на те, аби по максимуму розказати чехам, хто ми, що ми і яка у нас культура. Розпочали ми з таких маленьких квартирників, коли запрошували молодих талантів. Ми розпочали з Віталії Грицак — коли я про неї розказую, ніхто про неї майже не знає, але саме її пісня «Чом тобі, вороже, не спиться» мене врятувала від депресії.
— Ви не розповіли: кого ми незабаром побачимо в Празі?
— 10 жовтня о 19.00 у театрі «Бродвей» виступить дійсно метр української естради Тарас Петриненко, і я цьому дуже рада. Дуже щаслива, що він погодився. В нас буде один концерт у Відні 8 жовтня, а другий у Празі.
