Чеська допомога. Хліб і світло для України

Десятки чеських волонтерів із невеликих об’єднань і більш ніж через 600 днів після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну не перестають надавати підтримку мешканцям України. До Житомиру вони нещодавно привезли сонячну електростанцію для місцевої лікарні. Що їм самим допомагає не втратити мотивацію і на яких проєктах вони планують зосередитися?

Олег Ткаченко у своїй пекарні|Фото: Martin Dorazín, Český rozhlas

У пекарню Покровська Донецької області фура організації Koridor UA привезла промислову тістомісильну машину вагою приблизно 2 тонни, куплену чеською некомерційною організацією Nesehnutí.cz. Пекарня належить протестантському пасторові, військовому капелану і батькові багатодітної родини Олегу Ткаченкові, до війни також відомому в ролі волонтера і координатора з продуктової безпеки чеської організації «Людина у скруті». Ткаченкові довелося перебратися до цього найближчого міста з Мар’їнки через бомбування.

Матоуш Блага|Фото: Eva Hůlková, Český rozhlas

Засновником Koridor UA, який нерідко поєднує обов’язки шофера і координатора цієї чеської групи добровольців, є Матоуш Блага. Він їздить по всій Європі, збираючи гуманітарну допомогу, яку потім розвозить Україною.

— Здебільшого ми їздимо по лікарнях, відвідуємо також волонтерські центри, а зовсім недавно везли і пожежників із обладнанням. У них усе підхоплено, як і куди.

«Українці перейшли кордон, а я зрозумів, що вони можуть і не повернутися»

Як довго ще здатні волонтери перебувати в Україні, адже їм доводиться дбати про власне джерело забезпечення матеріальних потреб? Таке питання спадає на думку багато кому, хто чує про діяльність таких об’єднань.

— Мені це й самому не зовсім зрозуміло. Я сказав би, що це маленьке диво, коли люди раптом переосмислюють свої життєві цілі і констатують: доки війна не скінчиться, немає сенсу продовжувати займатися тим, чим хотілося раніше. Принаймні, так я вирішив сам для себе. Насамперед я займався будівництвом і тому був у тісному контакті з кількома українцями мого віку. Коли почалося вторгнення в Україну, я відвозив українських працівників родом із Закарпаття з чеських гір на український кордон. Мене дуже здивувала їхня впевненість, що вторгнення триватиме лише три дні, але, незважаючи на це, вони вважали за необхідне бути вдома. Українці тоді перейшли кордон, а я зрозумів, що вони можуть і не повернутися. Мені здалося безглуздим повертатися до старої роботи, шукати для цього нових людей. Я тоді сказав собі: ми маємо це пережити разом із ними.

Фото: Martin Dorazín, Český rozhlas

Ми прагнемо побудувати роботу так, щоб і інші змогли простежити за Україною і перейнятися довірою до неї

— Потім ви зі своїми однодумцями вирішили заснувати організацію і з перших днів повномасштабного вторгнення російських військ в Україну розгорнули доставку туди з Чехії гуманітарної допомоги?

— Спочатку ми були розрізненою групою добровольців, які реагували на гуманітарну кризу, що виникала на кордоні. Незабаром ми зрозуміли, що це не просто тимчасова ситуація; проблема в тому, що люди бояться їхати до України. Як волонтери до нас приєдналися студенти, які вирішили перервати навчання, а також інші люди, які вже мали роботу, але хотіли допомогти. Некомерційну організацію ми заснували пізніше, у травні 2022 року. Ми прагнемо побудувати нашу роботу в усій системі так, щоб інші змогли простежити за Україною і перейнятися до неї довірою. І зрозуміти, що те, що нас від неї відокремлює, — це зовсім не фізична відстань.

На даний момент у нас самодостатня структура: я купив на гроші нашої організації вантажівку і ще одну фуру, так що ми перевозимо будь-який обсяг допомоги в Україну

Пізніше Koridor UA зосередив свої зусилля головним чином у Центральній і Південній Україні, взявся за пошук українських партнерів, щоб налагодити доставку гуманітарних вантажів.

— Але потім ми усвідомили, що якщо не будемо постійно перебувати на українській території, то повністю не зрозуміємо всю систему, а це спричинить ризик вчинити помилки. Тоді активно дискутувалося питання протидії корупції, а також пропадали речі, і нам хотілося виправити стан речей. Ми заснували організацію Koridor UA, на що в Чехії знадобився місяць, тоді як в Україні нам усі папери, бажаючи спростити наявні адміністративні процедури, оформили за два дні. Це було місто Бучач у Тернопільській області, де влада нам у всьому пішла назустріч і надала складське приміщення. У нас там з усіма склалися чудові стосунки, ми цілий рік об’їжджали там усі села, і досі зі старостами дуже добрі стосунки, тож ми ніби впровадилися в загальну систему. На даний момент у нас самодостатня структура: я купив на гроші нашої організації вантажівку і ще одну фуру, так що зараз ми перевозимо практично будь-який обсяг допомоги в Україну.

Подальша діяльність Koridor UA буде стосуватися сфери розвитку

Ми бачимо наш потенціал і в ролі посередника

На цей час загальна кількість працівників Koridor UA становить близько 20 осіб: 6—7 із них допомагають безпосередньо в Україні, решта займається здійсненням кампаній, питаннями організації підтримки і збором коштів у Чехії. Матоуш Блага каже, що вони також хочуть запропонувати допомогу організаціям, які спочатку були дуже активними, але на даному етапі через зменшення кількості волонтерів їхні можливості значно скоротилися.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Сонячна електростанція з Брна дає енергію лікарні в Житомирі

— Зараз ми бачимо наш потенціал і в тому, що, наприклад, західноєвропейці, які не мають такої розгалуженої структури в Україні, як наша, і не здатні перевірити тутешні контакти, звертаються до нас із проханням відвідати дистриб’юторів або знайти для них підхожих партнерів. Тому ми зараз здатні запропонувати і послуги як такого собі посередника. Ми також бачимо, що на заході України, де ми завершили нашу гуманітарну діяльність, необхідно готувати проєкти розвитку. Тому збираємо інформацію щодо різних потреб.

Зараз, наприклад, у співпраці з організацією Nesehnutí.cz із Брна ми привезли сонячну електростанцію, яка буде встановлена на даху лікарні в Житомирі. Отже, подальша наша діяльність буде спрямована головним чином на сферу розвитку.

Фото: Martin Dorazín, Český rozhlas

«У їхньому віці це унікально, бо багато хто заклопотаний лише собою»

В Україні вдячні чеським волонтерам, каже Юрій Степко, який співпрацює з ними в Україні, коли не воює на східноукраїнському фронті.

— Я хотів би подякувати людям із Чехії, тому що вони допомагали нам із перших днів війни — і мирним мешканцям, і солдатам. Вони передали нам багато машин, що було великою підмогою. І також маю згадати організацію Koridor UA, тому що мене ніколи не перестає дивувати, на що здатні ці молоді люди і наскільки вони неймовірно мотивовані. З віком ми зазвичай переоцінюємо життя та починаємо розуміти інших. Але в їхньому віці це унікально: багато хто заклопотаний лише собою, своїми справами чи інтересами, а цим людям чужий біль небайдужий. Незважаючи на свою молодість, вони розуміють, кому і де потрібна допомога і як це робити.

В Україні також завдяки зібраним у Чехії коштам допомагають неурядові організації Cesty pomoci («Шляхи допомоги»), згадана Nesehnutí.cz, Team4Ukraine і багато інших.