У день 25-річчя від вступу Чехії до НАТО в Празі знову говорили про підтримку України
Знаменну річницю вшанували, зокрема, конференцією з назвою «Наша безпека не самоочевидна» в Празькому граді.
Прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала у своєму виступі відкинув думки, що допомога Україні, мовляв, руйнує шанси на мир — такі думки висловлюють партії нинішньої чеської опозиції, які, за опитуваннями, мають найбільший шанс прийти до влади в Чехії на найближчих виборах.
«Не чекати, поки Росія прийде до нас»
Бути пасивним, за його словами, означає покинути в біді своїх друзів і союзників і чекати, «поки Росія прийде до нас». «Знову і знову підтверджується, і не бачать цього тільки наївні й засліплені люди, що Росія не зупиниться, навіть якщо ми віддамо їй Україну в жертву», — додав прем’єр. За його словами, безпосередня небезпека загрожує й іншим країнам. «Росія в осяжний час не перестане вважати нашу частину Європи за територію, на яку вона за якоюсь збоченою логікою має право», — зауважив Фіала.
Тому, сказав він, не можна залишатися безсторонніми. «Ми вже два роки стоїмо на чолі країн, які допомагають Україні. Ми робимо це для України, але ми робимо це й для себе. Якщо імперські амбіції сучасного російського режиму триватимуть, вони скоро створять загрозу й для нас», — наголосив голова чеського уряду. А тому треба домогтися, щоб агресія і порушення міжнародних домовленостей, особливо в такому потворному масштабі, отримували ясну реакцію, сказав Фіала. «У цьому конфлікті не можна бути безсторонніми. Ми на правильному боці», — констатував він.
Уже 300 тисяч снарядів для України гарантованих і 200 тисяч обіцяних
Крім того, прем’єр-міністр повідомив, що чеська ініціатива закупити для України в країнах поза ЄС 800 тисяч артилерійських снарядів великого калібру, крім уже твердо підтвердженої купівлі першої партії в 300 тисяч снарядів, має на цей час також не гарантовані обіцянки надати кошти ще на 200 тисяч снарядів. Прем’єр додав, що за останні два роки Чехія постачила в Україну понад мільйон снарядів великого калібру.
Ініціатива закупити снаряди в третіх країнах, за його словами, — відносно простий механізм, але він вимагає певного ноу-хау. «Вона принесе реальні результати для оборони України і зможе забезпечити їй подальшу підтримку в час, коли європейські країни наразі не мають достатніх можливостей для власного виробництва», — сказав Фіала.
«Україна — не єдина і не остання ціль Путіна»
Міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський закликав на конференції до підтримки України і єдності Заходу, щоб нинішній рік приніс Україні добрі новини. За його словами, в Європі палає найбільша війна за останнє десятиліття, але союзники в НАТО мають засоби, щоб зупинити її. Ми маємо кошти, маємо економічні можливості, знаємо, хто жертва і хто злочинець, сказав Ліпавський.
«Вибір ясний: або ми будемо пасивно споглядати, як світ стає небезпечним, або можемо діяти, щоб захистити нашу свободу і демократію», — заявив міністр. За його словами, чеська дипломатія буде й далі на першій лінії допомоги Україні.
Хоча Україна не є членом НАТО і ЄС, вона, сказав Ліпавський, віддала в боротьбі за західні цінності більше, ніж будь-яка інша країна після Другої світової війни. «Вона рішуча і впевнена в собі. З величезною самовідданістю вона стримує набагато краще озброєного противника, а в минулому змогла визволити майже половину території, яку захопила Росія після початку агресії 2022 року. Вона змогла змінити співвідношення сил у Чорному морі. Я вірю, що нинішній рік буде роком кращих і добрих новин, вірю, що вдасться втримати єдність Заходу в підтримці України, бо Україна сама захиститися не зможе», — сказав міністр. Він додав, що Україна — не єдина і не остання ціль президента Росії Володимира Путіна.
«Україна власною кров’ю здобуває для нас час»
Міністерка оборони Яна Чернохова, виступаючи на конференції, теж звернула увагу: «Хоча Україна й не є частиною НАТО, вона є ключовим союзником — а нині ще й тим, хто веде найтяжчий бій проти російської експансії й агресії, до яких Путін готовий вдаватися завжди».
За словами Чернохової, треба надавати Україні всю можливу підтримку — озброєннями, боєприпасами, навчанням її військовослужбовців, — щоб вона встояла в своїй справедливій боротьбі — «щоб вона захистила свою і нашу свободу, суверенітет і свою територію».
Війна Росії проти України, сказала міністерка, — це останнє попередження, щоб Чехія не недооцінювала свою оборону, дбала про неї і не занедбувала її. «Україна власною кров’ю здобуває для нас час, щоб ми якнайшвидше привели до порядку нашу обороноздатність і не покладалися лише на інших, як ми вже звикли якраз від вступу до НАТО», — додала вона.
Приклад України, додала голова Міноборони Чехії, також вказує, що, крім професійних збройних сил, життєво необхідно мати також достатні виробничі потужності — а тим часом потужності чеської оборонної промисловості не такі, як треба було б.
Білл Клінтон теж оцінює чеську допомогу Україні
По обіді на конференцію завітав і президент Чехії Петр Павел, а також колишній президент США Білл Клінтон. Він прибув до Праги з нагоди річниці — адже саме за його президентства Чехія вступила до Північноатлантичного союзу 12 березня 1999 року.
Перед цим, рівно опівдні, Павел вручив Клінтонові орден Томаша Ґарріґа Масарика 1-го класу — другу найвищу чеську державну нагороду — «за надзвичайні заслуги в розвитку демократії і стабільності в Центральній і Східній Європі». Таким чином, Клінтон став носієм обох найвищих чеських державних нагород: 1998 року найвищий орден Білого лева вручив йому за допомогу з прийняттям Чехії до НАТО тодішній президент Вацлав Гавел.
Виступаючи на конференції, Петр Павел нагадав: західні країни були шоковані масштабом російської агресії проти України й жорстокістю російських військових. За його словами, доля України нагадує, наскільки важливо було для Чехії вхопити можливість і довести інтеграцію країни в євроатлантичні структури до мети: «Якби не союзницькі обов’язки, не виключено, що й ми або наші сусіди на сході зазнали б такої ж сваволі, як нині України».
А Клінтон у своєму виступі, серед іншого, високо оцінив чеську допомогу Україні. Адже Чехія, сказав він, була першою з країн-членів НАТО, яка почала допомагати Україні і не припиняє цієї допомоги й далі.
25-у річницю вступу Чехії до Північноатлантичного союзу відсвяткували й урочистим прольотом над Прагою військових літаків — трьох чеських винищувачів JAS-39 Gripen і німецьких — двох бойових літаків Eurofighter Typhoon і військового транспортника A-400MS Atlas.
За даними останнього наразі опитування агентства STEM, у січні цього року з членством Чехії в НАТО були згодні 70 відсотків опитаних. У березні 2022 року, відразу після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, згодних стало 78 відсотків.
