20 років Чехії в ЄС. Чехи нині — одні з найбільших євроскептиків. Коментатори кажуть: винні політики
Цьогорічне 1 травня стало для Чехії потрійним святом. Це і офіційний День праці, і неофіційний чеський день закоханих, коли закохані пари обов’язково мають поцілуватися під розквітлим деревом — причому найкраще під черешнею. А цього року це також іще й ювілей: Чехія святкує 20-річчя членства в Європейському союзі.
Але натхнення, яке панувало серед чехів у час вступу, з часом спало. І нині Чехія належить до найбільш євроскептично налаштованих країн Євросоюзу. За словами коментаторів, у цьому винні головним чином політики: вони поставили ЄС на задній план.
Чехія приєдналася до європейського інтеграційного проєкту, разом зі ще дев’ятьма державами, 1 травня 2004 року — через вісім років по тому, як вона подала заяву на вступ, і наступного року після референдуму, в якому громадяни цей вступ затвердили.
Та відтоді багато що змінилося. Хоча на референдумі за членство в ЄС висловилися понад 77 відсотків його учасників (понад 22,5 відсотка були проти), останні дослідження свідчать, що ставлення чехів до Європейського союзу і членства Чехії в ньому погіршилося.
Ба більше: за одними опитуваннями, близько 10 відсотків громадян Чехії, а за іншими, й до 20 відсотків хотіли б, щоб Чехія вийшла з ЄС. Та більшість політиків, політологів, коментаторів і експертів погоджуються, що це мало б для країни неосяжні економічні негативні наслідки.
На це звернула увагу, наприклад, Анета Захова, шефредакторка чеського інтернет-видання Euractiv, під час дискусії на хвилях станції Plus Чеського радіо.
«Я думаю, що для всієї Європи було великою наукою те, що сталося в Великій Британії, і те, що тепер низка людей шкодує про те своє рішення. Дослідження знову свідчать, що більшість британців були б раді повернутися в ЄС. І це ми говоримо про Велику Британію, величезну сильну країну, з глибоким історичним корінням. Так що не хочу й гадати, що сталося б із Чехією в разі, якби ми вийшли з ЄС. Водночас це був би великий удар по чеській економіці. Чеська економіка зав’язана на експорт. Понад 80 відсотків чеського експорту прямує до країн ЄС. Ми користаємося з режиму внутрішнього ринку ЄС — а якби ми вийшли, ми ці переваги втратимо. Думати про те, що можна буде домовитися про якийсь ексклюзивний доступ на європейський ринок, — це абсолютно хибне уявлення. Не вдалося це і Великій Британії. Так що для Чехії вийти з ЄС було б як підрізати гілку, на якій ми стоїмо».
Як засвідчило унікальне дослідження аналітичного інституту STEM із назвою «Розділені Європою», здійснене на замовлення Чеського радіо, більшість чехів усе ж не хоче виходити з Євросоюзу. Але цим членством нині задоволені тільки 45 відсотків чеського суспільства, звертає увагу Захова.
«Чеські політики після вступу до Євросоюзу не змогли пояснити людям, що, власне, сталося, що буде відбуватися і як це вплине на Чехію протягом наступних десятиліть. Ми це відпрацювали, вступили до Європейського союзу, — а потім ніби трохи відставили ЄС на задній план».
Схожу думку висловив у цій же дискусії зовнішньополітичний коментатор, голова Синдикату журналістів Чехії Адам Черний.
«Політики не змогли наголосити на тому, яка велика робота була зроблена, а головне, яку велику роботу ще треба зробити. В цих технічних подробицях, у безлічі вказівок втонуло те, що нам вдалося вступити до великої заможної спільноти держав, яка підвищує наші можливості заявити про себе на міжнародному рівні, а також те, наскільки важливе наше членство в сучасному світі і в світі, який на нас, мабуть, чекає».
Публіцист, коментатор і викладач у Нью-Йоркському університеті в Празі Їржі Пеге нагадує, що вже при вступі Чехії в ЄС можна було побачити євроскептицизм певної частини чеських політиків.
«Замість того, щоб ми були однозначно вдячними за те, що можемо туди вступити, частина політиків це вже тоді трохи ставила під сумнів. Дебати про ЄС відбувалися десь трохи як дебати про бухгалтерську операцію: скільки отримаємо, скільки втратимо, що з того будемо мати, а що не будемо. І забулося про дебати про політичний, політико-філософський сенс членства в ЄС. І, власне, за це ми трохи розплачуємося досі. Це одна з причин, чому й до сьогодні багато чехів сприймає ЄС трохи як дійну корову, яка добра, поки ми можемо від неї брати, а як не зможемо, то ще подумаємо».
Потяг із 27 вагонами
Чехія в Євросоюзі далі перебуває в становищі чистого отримувача — вона отримує з бюджету ЄС значно більше, ніж до нього вносить. Від часу вступу до ЄС і до кінця минулого року Чехія отримала з європейських фінансів два трильйони крон, чеський внесок же до бюджету ЄС не склав і половини цієї суми. До того ж усі прогнози вказують, що Чехія буде отримувати більше з бюджету ЄС, ніж вносити до нього, ще низку років.
За двадцять років від вступу Чехії до Європейського союзу вдалося також підвищити життєвий рівень чехів. За даними економічного аналізу банку Česká spořitelna, реальний валовий внутрішній продукт у перерахунку на кількість населення зріс від вступу до Євросоюзу більш ніж на 40 відсотків — на 675 тисяч крон на рік. А пересічне споживання домогосподарства зросло більш ніж на одну п’яту, до 302 тисяч крон, повідомив банк на своєму сайті.
«Якби Чехія не була частиною ЄС, нам було б гірше з економічного погляду. ВВП в перерахунку на населення за минулий рік був би на одну п’яту, тобто на 130 тисяч крон, нижчий, а споживання домогосподарства знизилося б на третину, тобто на 100 тисяч крон».
Загалом, за даними банку, життєвий рівень чехів за останні два десятиліття наблизився до рівня Західної Європи. Чехія навіть перегнала такі країни, як Греція, Португалія чи Іспанія, і наблизилася до рівня життя в Італії. З іншого боку, деякі країни, що, як і Чехія, вступили до ЄС 2004 року, змогли зростати швидше — як, наприклад, Польща чи Литва.
Але вигоди від членства в ЄС не можна вимірювати тільки економічними показниками. Це також безпека і стабільність. Це вільне подорожування Європою; десятки тисяч студентів скористалися з можливості навчатися за кордоном завдяки програмі Erasmus і завдяки тому, що в інших державах-членах вони можуть навчатися на таких самих умовах, як і студенти з самих тих країн. Чимало громадян Чехії використало можливість працювати чи надавати послуги в інших країнах ЄС без необхідності виправляти собі спеціальні дозволи. А європейські дотації, наприклад, допомагають зберігати чеську природу.
І на недавній міжнародній конференції «Чехія в ЄС: наступні 20 років» своїм баченням поділилася заступниця голови Європейської комісії, представниця Чехії Вера Йоурова.
«Я сьогодні бачу ЄС через двадцять років після вступу як потяг із 27 вагонами. В тому потязі їдуть різні люди. Дехто добровільно, дехто ні; дехто з натхненням, дехто без; дехто з довірою до машиніста, а дехто тому, що іншої дороги перед собою не бачить. І багато з цих людей зараз стоять у кабіні разом із машиністом і разом допомагають визначити напрямок».
