Сад Свободи: 35 років тому Геншер відкрив ворота Заходу тисячам біженців з НДР

 30 вересня 1989 року в саду посольства Західної Німеччини в Празі відбулася одна з найважливіших подій закінчення Холодної війни. Тодішній міністр закордонних справ ФРН Ганс-Дітріх Геншер вийшов на балкон Лобковицького палацу та оголосив приблизно чотирьом тисячам східнонімецьких біженців, що вони можуть поїхати до Федеративної Республіки Німеччина.

Ця новина викликала величезну хвилю радості та полегшення серед біженців, які тижнями чекали в саду посольства в надії на свободу. «Wir sind zu Ihnen gekommen, um Ihnen mitzuteilen, dass heute Ihre Ausreise…» («Ми прийшли повідомити вам, що сьогодні ваш від’їзд…») Слова «став можливим» Геншер не встиг вимовити — його перервали гучні вигуки натовпу. Ймовірно, це одне з найвідоміших і водночас ніколи не завершених речень в історії Німеччини та Чехії. Пізніше Ганс-Дітріх Геншер згадував свою промову як «один із найбільш зворушливих моментів у своєму житті».

Після промови стався масовий від’їзд східних німців

Лише за кілька годин біженці почали сідати в автобуси, які доставили їх на залізничну станцію в Лібені в Празі. Звідти східнонімецькі залізниці доставили їх до Західної Німеччини.

Новина про «потяги свободи» поширилася блискавично, і за три дні Лобковицький палац зіткнувся з натиском ще приблизно 5000 східних німців, а ще 2000 стояли перед будівлею. На вулицях Малої Страни стояли покинуті вартбурги та трабанти, власників яких вивезли на Захід інші потяги, що вирушили в ніч з 4 на 5 жовтня.

Точка зламу

Цей момент став символом краху залізної завіси та провісником падіння Берлінської стіни. Пам’ять багатьох тисяч німців з НДР, які шукали і знайшли шлях до свободи через посольство в Празі влітку і восени 1989 року, сьогодні вшановує копія скульптури художника Давіда Черного у вигляді трабанту на чотирьох ногах в саду посольства Федеративної Республіки Німеччини.