Чому рекламні нав’язування послуг від посередників, без яких українець може обійтись, — нерідко зайві
Війна Росії проти України, від якої до країн Європейського союзу втекли мільйони українців, «працевлаштувала» цілу низку «фахівців», починаючи з активізації перевізників і фірмочок для «переказу коштів додому» і «виготовлення нотаріальних доручень» та інших «документів, дійсних в Україні», аж до персональних агентств працевлаштування та різних «шкіл» і «студій», які пропонують посередництво при вступ до європейських вишів... «на бюджет».
Логічно, що біженців з України можуть цікавити практично всі вище перераховані питання, відповіді на які дозволять ухвалювати вірні рішення, уникати неприємних ситуацій та заощаджувати чимало коштів. Але сьогодні зупинімось на рекламних «пропозиціях» стосовно отримання вищої освіти в Чехії.
Насамперед варто знати, що отримання освіти в Чехії, включно й із вищою, — в публічних навчальних закладах безплатне, в тому числі й для іноземців, які, звичайно, легально перебувають у країні. Умова безоплатного отримання освіти одна: навчання відбувається чеською мовою. А от отримання знань іноземною мовою (яка може бути рідною для іноземця) — платне. (Платна також освіта в приватних вишах.)
Через це практично при кожному публічному університеті існують курси чеської мови, які можна прирівняти до підготовчих курсів. Враховуючи той факт, що схожість чеської та української мов становить близько 65—68%, середньостатистичний українець цілком може непогано опановати чеську мову менш як за один рік.
Сьогодні в Чехії існує 26 публічних вишів і два державні, а також десятки приватних вишів. Згідно зі статистикою Міністерства освіти, на кінець 2023 року у вишах Чехії навчалося майже 309 тисяч осіб. Найбільше студентів було в Карловому університеті в Празі (понад 51,5 тисяча), Масариковому університеті в Брні (майже 33 тисячі) та Університеті Палацького в Оломоуці (майже 23 тисячі).
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
При цьому кількість іноземців в університетах Чехії за останні 10 років постійно зростає — в середньому на 3% щороку. Загалом на кінець 2023 році у вишах навчалось близько 56 тисяч іноземців зі 166 різними громадянствами. Частка іноземців у загальній кількості студентів університетів наближається до однієї п’ятої порівняно з однією десятою десять років тому.
Але повернімось до реклам, які в соціальних мережах пропонують посередництво при вступі до європейських вишів, як вони пишуть, «на бюджет» — ми щойно з’ясували, що в Чехії всі вступники на навчання чеською мовою до публічних вишів за навчання не платять. І без рекламованих послуг українець може обійтись — тим більше, якщо мрія про європейську освіту розбивається в кількатисячну (в євро) калькуляцію за ці «послуги».
Для прикладу візьмімо той же Карлів університет у Празі. Саме з початку війни Росії проти України цей виш на своєму сайті пропонує для абітурієнтів умови вступу, викладені українською мовою.
Крім того, при університеті діє спеціальний Інститут мовної та професійної підготовки (ÚJOP UK), який слугує ще й як мовне підготовче відділення, причому спеціальні курси для українців із тимчасовим захистом — безплатні. Курси цього інституту визнаються всіма вишами Чехії, проте не є обов’язковими для іноземців, що вступають. При цьому підготовчі курси при Карловому університеті в Празі тривають один рік, іноземці вивчають чеську мову та історію Чехії. Крім того, такі курси можуть бути організовані й по інших містах Чехії для зручності для абітурієнтів. У Празі також можна скористатись і іншими курсами чеської мови для іноземців.
Для підтвердження отриманої абітурієнтом з України попередньої вищої чи середньої освіти (до приймальної комісії) необхідно надати відповідні документи (як-то завірену копію диплому). Але якщо у вас не вистачає будь-якого з документів і ви маєте тимчасовий захист, достатньо надати афідевіт (čestné prohlášení), яким ви підтвердите відповідний факт своїм чесним словом — за правдивість якого ви нестимете відповідальність.
Висновок простий: не варто витрачатись на посередників, «послуги» яких закінчуються «порадами» за ваші ж кошти, іноді в розмірі кількох тисяч євро. Адже такі «фахівці», як правило, самі не організовують курсів, не приймають абітурієнтів, не здійснюють нострифікацій, не «роблять» віз, не надають статусів і так далі. Через це розібратись самому розумніше, дешевше і корисніше.