Мандрівка до безпеки: українські діти у серці Європи

Шістнадцять дітей віком від 8 до 16 років із Маріуполя, Луганська, Кривого Рогу та інших міст України мали нещодавно унікальну можливість провести тиждень зимових канікулів у столиці Чехії Празі. На батьківщині ці діти завдяки українській благодійній організації «Імпульс до життя» якісно проводять дозвілля та грають у теніс. Організатором зимового табору став празький благодійний фонд «Дім добра», який прагнув подарувати дітям із постраждалих регіонів України відчуття безпеки та радості.

Із автобуса — одразу у зимову казку. Перший день у Празі особливо вразив малих відвідувачів. Святкова атмосфера, відсутність вибухів та тривог, без необхідності спускатися до підвалу. Щодня діти занурювалися до все нових пригод. Вони гуляли центром Праги, відвідали Карлів міст, Празький град, зоопарк, а також захопливі екскурсії музеями та замками. Відбувся навіть кулінарний майстер-клас, де юні учасники приготували чеські солодкі кнедлики. Вони також присвятили час своєму улюбленому захопленню — тенісу, розповіла Ірина Яценко – проєктний менеджер БО «Імпульс до життя», яка супроводжувала учасників зимового табору.

«Ми використали цю можливість і познайомилася з празькими клубами настільного тенісу, які теж тренують дітей, бо хотіли дуже познайомитись. Ми започатковуємо культуру, щоб кожний клуб якось сприяв тому, аби діти товаришували, адже вони бачаться тільки на змаганнях і ці змагання наставлять їх один проти одного, і вони не спілкуються, бо є лише тренування, тренування. І це такий класний «experience», коли тенісисти празької школи, їхні діти знайомляться з нашими, і наші пробують в іншому взагалі залі грати з іншими дітьми, яких вони ніколи не бачили, але хочуть поспілкуватися. Просто я дивлюся на ці круглі очі, і мені більше за все подобається, що їм подобається, вони розслаблені, вони разом проводять час, це комунікація, і в них є спільні спогади, в них є взагалі гарні спогади, а не про те, що туди прилетіла ракета».

Особливою ця подорож стала для Нікіти. 15-річний хлопець вперше в житті побував за кордоном. Юнак признається, що насолоджувався кожною хвилиною цієї пригоди, а момент, коли він ступив на землю столиці іншої країни, залишиться в його серці назавжди.

«Дуже цікаво, ніколи ще за кордоном не був. — Що найбільше запам’яталось, сподобалось, вразило? — Міст, де можна бажання було загадати. Музей, де техніку різну виставляли. Мені найбільше дорога сподобалася, мені подобається дорога, їхати просто подобається. Ну, і загалом цікаво подивитися на іншу країну. Ну, і взагалі, коли в Прагу приїхав, перший момент сподобався теж».

Для багатьох дітей це були перші канікули, де вони не чули звуків сирен і вибухів. Тиждень у Празі подарував їм не лише теплі спогади, а й відчуття, що світ може бути безпечним і добрим, каже учасниця зимового табору Дарина.

«Мені більше за все запам’яталося, коли ми були на мості і нам розповідали історію про одного чоловіка, який не хотів розповідати, де закопаний скарб, і його скинули в річку, і тепер там можна загадати бажання. Велика ялинка, дуже тут гарно, на вулицях гарно прикрашено. Тут не хвилюєшся, що можуть кудись вдарити».

Радіє й учасник зимового табору Павло.

«Цікаво, прикольно! — Що найбільше сподобалося? — Що тут дуже багато легенд і історій, тут взагалі дуже гарно і вулиці прикольні і тривог нема».

Та раділи не лише діти, а й матері, які супроводжували їх у подорожі. Для багатьох із них ці дні були не меншим подарунком, каже одна з них, Оксана.

«Головне не те, що нам саме сподобалось як мамам, а настрій наших дітей, їхні враження — вони просто сплять спокійно ці ночі, вони не здригаються від кожного шуму, і це нам як мамам дуже цінно. Дуже класне місце, дуже чисте, дуже. Це старовинна ця краса… Дуже б хотіли, щоб наші діти сюди вступили вчитись. І дійсно, ми дуже вдячні людям, які нас запросили».

В останній день зимового табору дітям влаштували наукове шоу та вікторину на тему відвіданих ними місць у столиці. Тиждень у Празі став для дітей з України справжнім ковтком спокою та радості. Вони не лише отримали теплі спогади, але й відчули, що світ може бути безпечним, добрим і відкритим для нових мрій.