Майбутнiй президент України. Молодіжний форум — амбітні плани української молодi в Чехії
Еміграція — не вирок. Для багатьох українців за кордоном це шанс реалізувати себе й підтримати рідну країну в нових умовах. Один із таких прикладів — Тарас Катрун, один з лідерів молодіжного форуму в Чехії, де зібралися активні представники української діаспори. Тут обговорюють, як допомогти молоді не втратити зв’язок із Україною, знайти себе в новому середовищі й перетворити свій досвід на ресурс для майбутнього. Війна змусила Тараса залишити дім. У Брні він не просто продовжує жити — він діє, створює, надихає й допомагає формувати нову спільноту молодих українців за кордоном.
Як і мільйони українських дітей у 2022 році, Тарас не зміг завершити навчання в рідній школі — разом з матра’ю виїхав до Чехії. Атестат про середню освіту отримав онлайн. Від ідеї здобувати вищу освіту в чеських ВНЗ спочатку відмовився та дистанційно вступив на історичний факультет Тернопільського державного університету.
«Але згодом я для себе вирішив вступати на магістратуру, сюди також на історика. І для мене було важливо розуміти, як функціонує іноземний університет. Я вступив до університету Масарика на програму освіти впродовж життя з вибором окремих предметів. Простою мовою кажучи, на вільного слухача. Тобто, я вибираю собі певні предмети, які читаються на факультеті».
Таке навчання є платним — один курс лекцій у середньому коштує 2400 крон. Таким чином Тарас готується до майбутнього вступу до магістратури.
Поєднуючи навчання у двох університетах, Тарас працює продавцем у супермаркеті. Частину заробленого витрачає на освіту, частину — на підтримку родини. Водночас він знаходить час на волонтерську діяльність на підтримку ЗСУ та громадську активність.
Тарас — один з лідерів Форуму української молоді при уряді Чеської Республіки. У межах цього проєкту юнаки й дівчата віком від 13 до 24 років досліджували теми, важливі для української молоді в Чехії — від питань інтеграції до проблем працевлаштування та дозвілля.
«Лідери розробили ці теми, провели воркшопи, провели якісь заходи, i потім вони свої висновки нададуть чеському уряду, і чеський уряд має взяти це до уваги і, можливо, щось реалізувати. Ми будемо робити таку презентацію, потім подавати свої напрацювання, стратегію, погляди, як це можна реалізувати. І уряд це перегляне».
Тарас зосередився на темі збереження української ідентичності серед молоді за кордоном. Як історик, провів дослідження діяльності української діаспори в Чехії та Словаччині. І свої напрацювання представив на воркшопі в Брні. Також для своєї команди організував культурно-освітню поїздку до Праги, а наприкінці квітня запрошує українську молодь на квіз з історії та культури України.
«Три найкращі місця отримають призові книги. Ці призові книги допоможуть їм зрозуміти якраз українську націю, українську історію. Серед цих призових книг: «Як українці зруйнували імперію зла», перша, друга — «Подолати минуле: глобальна історія України» Ярослава Грицака, і третя — «Формування модерної нації», також Ярослава Грицака».
Презентації лідерів форуму відбудуться в червні. Надалі слово буде за чеським урядом.
«Важливо розуміти, що ми не є організацією, ми є подією. Якось далі нам потрібно втілювати наші задуми. З моєї сторони йде ініціатива створити якусь певну організацію українців, чехів, молодих, і продовжувати через неї реалізовувати наші проєкти. Тому що уряд може дослухатися, може не дослухатися. Це право чеської влади. Нам важливо нашу думку і нашу лінію продовжувати далі. Це поки що все в стадії обговорення створення цієї організації, залучення активу, залучення коштів. Але я стараюся створити таку потужну платформу на майбутнє».
Плани Тараса — амбітні. Його мрія бути корисним своєму народові народилася не сьогодні. Вона з ним із дитинства — з часів Помаранчевої революції та Революції гідності, свідком яких він був.
Тарас ріс у родині вчителів-істориків, змалку захоплювався книжками про гетьманів, славними сторінками минулого України. Цей інтерес до історії й справедливості з роками лише зміцнив його бажання діяти задля майбутнього своєї країни.
«Я хочу стати українським політиком, а саме українським президентом. Звичайно, я розумію, що це буде дуже тяжко. Я планую повернутися в Україну, планую повернутися на свою Батьківщину. Кожен дивиться по-своєму на це. Одні не вірять, кажуть, що це вже неможливо, що я повернуся. Але моя мрія залишається мрією. І от я цю мрію, можна сказати, реалізовую зараз. Можливо, малими кроками, можливо, вже трохи більше, але своєю ідеальністю я стараюся бути корисним для України».
