В Україні воюють десятки чехів із обох боків. Чеські спецслужби готуються до їхнього повернення

І йдеться не лише про чехів, а й про українців, які воюють і після ймовірної демобілізації захочуть приїхати до Чехії до своїх родин.

Те, що чеські спецслужби вже готуються до повернення бійців із боїв в Україні, підтвердило інтернет-виданню Novinky.cz «джерело, ознайомлене з ситуацією». За словами цього джерела, «була створена робоча група, що має за завдання оцінити можливі загрози безпеці після завершення війни в Україні».

Ризиків, пов’язаних із поверненням цих людей, може бути відразу кілька. Люди з досвідом безпосередніх боїв можуть мати проблеми з поверненням до цивільного життя і потерпати від психічних проблем.

Між прибульцями з війни можуть бути й потенційні агенти інших держав, що зловживатимуть програмою возз’єднання українських родин. Завданням спецслужб і силових структур є виявити таких людей і не допустити їхнього прибуття.

Уже 203 дозволи чехам воювати за Україну

До України, до лав її захисників, виїхали принаймні кілька десятків чехів. Точне число їх не відоме.

За даними видання Novinky.cz, нинішній президент Петр Павел видав загалом 71 дозвіл громадянам Чехії на вступ до Збройних сил України станом на травень 2025 року. «Всі прохачі хотіли вступити до ЗСУ», — підтвердив речник президентської канцелярії Войтех Шеліґа щодо тих, хто просився воювати в Україні.

Таким чином, разом зі 132 дозволами від попереднього президента Мілоша Земана такі дозволи отримали 203 чехи і чешки — серед прохачів було й кілька жінок.

Як повідомляли, до Земана свого часу надійшло й прохання про дозвіл служити в російському війську, але його відхилили. Крім того, Павел задовольнив два прохання, які не стосувалися України: в одному випадку йшлося про дозвіл служити в збройних силах Ірландії і ще в одному — у збройних силах Австрії і Швеції.

За порушення закону чекають суворі покарання. Але чимало їх присуджено заочно

Та дехто з чехів вирушив до України без президентського дозволу. Чеське законодавство забороняє це, за незначними винятками: за службу в іноземних збройних силах їм може загрожувати й до десяти років позбавлення волі.

Набагато вищі покарання чекають на тих, хто їхав воювати на боці Росії: тим, хто ще з 2014 року їхав на окуповану частину українського Донбасу і вступав до лав російських гібридних сил, що діяли під прикриттям назв угруповань «ДНР» чи «ЛНР», загрожує кваліфікація їхніх дій як злочинів, пов’язаних із тероризмом — наприклад, участь у діяльності терористичних організацій. А за це передбачене покарання вже до 20 років позбавлення волі, або й виняткове покарання — в Чехії це понад 20 років і аж до довічного.

Останніми роками такі високі терміни — 20 чи 21 рік позбавлення волі — отримали кілька чехів. Але всі вони покарані за терористичний напад на користь організованого злочинного угруповання чи за участь у терористичному угрупованні заочно: як вважають, вони далі перебувають на окупованих Росією територіях України чи в Росії, або могли вже й загинути.

Відбуває 21-річне покарання через участь у боях проти України лише одна особа, і це громадянин Білорусі Олександр Фадєєв, який мав право на постійне перебування в Чехії і в 2014—2016 роках кілька разів їздив до України повоювати проти неї, але щоразу повертався до Праги.

Перебуває в ув’язненні в Чехії й дехто з чехів, але вони отримали менші вироки за менш серйозними обвинуваченнями — наприклад, у підтримці терористичних угруповань.

Спецслужби не сплять

За діяльністю чеських бійців за кордоном стежить у першу чергу чеська Військова розвідка. «Війна в Україні, зрозуміло, від перших її днів належить до головних сфер нашого інтересу, включно з участю чеських громадян на обох сторонах конфлікту. Отриману інформацію Військова розвідка передає за належними адресами, а в разі, коли йдеться про дані поза межами нашої компетенції, належним державним органам», — повідомив речник спецслужби Ян Пейшек.

У поліції над цими питаннями працює Національний центр боротьби проти тероризму, екстремізму і кібернетичної злочинності. Його директор Бржетіслав Брейха не забажав наводити подальшу інформацію через її делікатність і лише застеріг, щоб люди не йшли на такі авантюри, бо це не мусить закінчитися добре.

Речник поліції Якуб Вінчалек звернув увагу на те, що люди, які воюють за кордоном, можуть потрапити під суд і за можливе скоєння воєнних злочинів, злочинів проти людяності чи й навіть геноциду. «Досить важлива, поміж іншим, і тісна співпраця не тільки з закордонними партнерами, а й із вітчизняними спецслужбами», — додав речник.

Скільки чехів, які воюють за кордоном, є загалом, з’ясувати неможливо. Поліція і, наприклад, цивільна контррозвідка BIS (Служба інформації і безпеки) говорять лише про лічені випадки недозволеної участі в боях за кордоном.