Празький зоопарк — один із найкращих у світі в захисті загрожуваних видів
День у Празькому зоопарку підніме настрій кожному любителеві тварин. Тут оселилися майже 700 видів, і люди можуть зблизька побачити й тих тварин, дикі родичі яких перебувають під загрозою, так що єдиним шансом урятувати їх є координований розплід під опікою людини. Серед них — коні Пржевальського, західні рівнинні горили, індійські гавіали, стерв’ятники, панголіни й інші.
Празький зоопарк розлігся на 60 гектарах у чудовій різноманітній місцевості з долинами, ставками, пагорбами й скелями в Тройській улоговині на березі Влтави. Тут є 15 павільйонів і 150 експозицій, і їхнє число весь час зростає.
Наприклад, минулого року була відкрита експозиція «Гобі», що представляє фауну однойменної пустелі в Монголії і відображає вигляд тамтешньої природи. Вона у верхній частині зоопарку, і там живе понад десять видів тварин, серед них і останні дикі коні на планеті — коні Пржевальського.
Коні Пржевальського повертаються
Розплід цих копитних і повернення їх у дику природу в Монголії і Казахстані уславили Празький зоопарк, нагадує його директор Мірослав Бобек.
«Для нас це справді культова тварина. Перші «пржевальські» прибули до зоопарку в Празі вже в 1930-і роки, їх вдалося тут розплоджувати, так що вони стали дуже важливими для збереження цього виду під опікою людини, в зоопарках. Адже в дикій природі вони повністю вимерли вже наприкінці 1960-х років. І про те, що такий кінець загрожує, було відомо десятиліттями. Тому 1959 року в Празі відбулася всесвітня конференція для порятунку коня Пржевальського. Ну, а ми продовжуємо те, чого досягли наші попередники, і робимо новий крок: намагаємося повернути коней Пржевальського назад до Азії, до тамтешніх степів і напівпустель».
Раніше коней Пржевальського возили літаками чеської військово-транспортної авіації до західної Монголії. Нині ж, каже Бобек, здійснюються ще два проєкти.
«З одного боку, ми готуємо реінтродукцію коней Пржевальського до східної Монголії, а з іншого, минулого року відбувся перший авіатранспорт коней Пржевальського до центрального Казахстану, до Золотого степу: один літак летів із Праги, інший із Берліну, і так переправили загалом сім коней Пржевальського. Цього року ми продовжимо повернення диких коней до Казахстану знову подвійним рейсом: один із чотирма кіньми полетить із Праги, а інший із угорського Дебрецену. Ми плануємо випустити там до дикої природи загалом 40—45, а може, й 50 коней».
Горили-улюбленці
Серед нових павільйонів є і павільйон горил, відкритий у вересні 2022 року з нагоди 91-річчя Празького зоопарку. Він переносить відвідувачів в атмосферу африканської природи. Саме горили є одними з улюбленців гостей зоопарку.
Свій внесок у це зробило й Чеське радіо, що 20 років тому влаштувало таке собі «реаліті-шоу»: глядачі могли місяцями стежити за життям у павільйоні горил онлайн. Тоді їм представили самця Ріхарда, самиць Шинду й Кіїву і малу тоді самичку на ім’я Моя, що народилася в Празі 2004 року. Власне, в іменах Kijivu і Moja, взятих із мови суахілі, j треба б читати як «дж», але в Празі прижилося «чеське» прочитання.
«Славетна Моя потім мусила виїхати до іншого зоопарку, бо не могла залишатися зі своїм батьком. Але маю сказати, що я був страшенно радий, коли нам вдалося влаштувати, що після зведення нового павільйону горил, «Резервації Джа», до Праги повернулася її дочка Дуні. І вона вже тут має дитинча. Зараз у нас є два павільйони горил: один у нижній частині зоопарку, де живе батько Мої Ріхард із двома своїми синами — там у нас група самців, — і новий павільйон із родинною групою. В ній верховодить самець Кісуму, і в цій групі якраз живе й Дуні, дочка Мої, а тепер іще й її внучка».
Із Африкою, каже Бобек, пов’язаний іще один освітній проєкт Празького зоопарку, «Мандрівний автобус». Він спрямований на збереження передусім західних рівнинних горил у Камеруні, але також і інших видів із центральної Африки, що перебувають під загрозою, шляхом освіти молодого покоління.
«Суть цього проєкту — показати дітям, які живуть поруч із горилами, цих тварин як захопливих живих істот. Адже вони переважно не бачили їх живими — тільки як м’ясо на тарілці. І саме до горил їх і возить «Мандрівний автобус». І, звичайно, не тільки туди — діти в ньому здійснюють і інші освітні види діяльності, але подорож до горил — то для них головне».
Панголіни — перші в Європі
Ще одна програма збереження в Празькому зоопарку спрямована на менш відомий вид — панголінів. Вони живуть на півдні Азії і в субсахарській Африці, і в обох цих місцях природного проживання ці тварини перебувають під критичною загрозою, каже Бобек.
«Із одного боку, на них в обох місцевостях полюють задля м’яса, а китайці до того ж використовують їхню луску, бо це ссавці, але вкриті лускою і трохи нагадують плазунів, у традиційній китайській медицині. Тобто це викликає величезний мисливський тиск на панголінів, і в південній Азії справи вже зовсім погані. В субсахарській Африці тенденція теж вкрай негативна».
Бобек признається, що давно хотів здобути панголінів для Празького зоопарку.
«Треба сказати, що здобути і виростити їх дуже важко. Нам вдалося отримати один із азійських видів із Тайваню. І ми — один із двох зоопарків у Європі, які їх мають. Так що це дійсно унікум. А нам ще й вдалося розмножити першу пару. Ми маємо двох дитинчат — перші в Європі».
«Війна з саламандрами» та інші дивні істоти
У Празькому зоопарку вже років 15 живуть також китайські велетенські саламандри. Вирощування цих великих амфібій було одним із перших бажань Бобека, коли він обійняв посаду директора зоопарку.
«Для цього є багато причин. По-перше, велетенські саламандри є найбільшими амфібіями в сучасному світі. Це дійсно захопливі тварини. Але є й інші причини, з яких я згадаю найважливішу: велетенські саламандри надихнули славетного чеського письменника Карела Чапека на написання його книжки «Війна з саламандрами». Тож де ще мали б виставляти велетенських саламандр, як не тут у Празі, де Карел Чапек жив?»
Празький зоопарк інтенсивно бере участь не тільки в вирощуванні і створенні резервних популяцій під опікою людини, а й у поліпшенні становища тварин під загрозою в місцях їхнього природного проживання. Від 2008 року він залучений до проєкту порятунку індійських гавіалів — крокодилів із довгими вузькими щелепами, які перебувають під серйозною загрозою вимирання, каже Бобек.
«В Індії вони свого часу опинилися на самій межі вимирання. Ми взялися і за збереження гавіалів, але, головне, — фінансуємо дослідження, які здійснюють індійці і один американець. І нам вдалося виявити низку важливих аспектів життя гавіалів, які допомагають у їхньому збереженні. Недавно також вийшла стаття, що пояснює значення «гари». Від неї гавіали отримали своє ім’я — це такий великий наріст на кінці морди самця («гара» — різновид індійського глиняного горщика, що його нагадує цей наріст, а самого крокодила в Індії називають, власне, «гаріал» — ред.). Вони використовують його для комунікації: видають короткі звукові імпульси, за якими вони одне одного розпізнають. Це дуже важливий орган для дорослого самця».
Ресторан для стерв’ятників
Іще одна рятівна програма Празького зоопарку стосується птахів із Європи. Стерв’ятник — один із найбільш загрожуваних птахів континенту. Празький зоопарк здійснює розплід цих птахів, а також проєкт повернення вирощених у неволі стерв’ятників у дику природу в південній Європі, розповідає Бобек.
«Головна проблема в тому, щоб іще існувало середовище, в якому вони жили, і щоб вони могли вижити в цьому середовищі. А з іншого боку, їх треба підготувати до цього повернення до природи. Раніше вже дорослих молодих птахів висаджували в гнізда, але це не спрацьовувало. З’ясувалося, що набагато краще вирощувати їх довший час у великих вольєрах у тих місцях, де їх будуть випускати, і тільки потім випустити. І знову ж, щоразу виникає питання, чи їхнє колишнє середовище ще існує і чи воно достатньо придатне для того, щоб птахи могли там залишитися».
Великою проблемою для стерв’ятників, каже Мірослав Бобек, є й їжа.
«Ці птахи харчуються падлом, а в дикій природі його небагато. А коли й є, м’ясо часто містить свинцевий шріт чи ліки, токсичні для птахів. Тож ми фінансуємо, наприклад, і роботу «ресторану» для стерв’ятників, де вони отримують нешкідливе м’ясо».
Також на цю тему
-
Види під загрозою знаходять захист: історії з чеських зоопарків
У літньому відеосеріалі зазирнімо до найбільших чеських зоопарків, погляньмо на закулісну працю зоологів, з’ясуймо, як зоопарки беруть участь у порятунку рідкісних тварин
-
Горилка Мобі з Празького зоопарку відсвяткувала перший день народження
Мобі стала першим дитинчам горили, що народилося у відкритій 2022 року новій частині зоопарку — «Заповіднику Джа» (Rezervace Dja)
