Змія з «хвостом-павуком» і вимерлі риби. У Плзенському зоопарку природу не лише показують, а й зберігають
Зоопарк у Плзені наступного року святкуватиме сторіччя — він другий найстаріший у Чехії, і п’ятий за кількістю відвідувачів: за рік сюди приходить близько пів мільйона людей. У ньому є 6500 тварин 1100 видів, а ще — 15 тисяч рослин, адже він одночасно і зоологічний парк, і ботанічний сад.
Плзенський зоопарк працює над низкою проєктів збереження рідкісних видів на Філіппінах, в Ірані, на Мадагаскарі, а з 2018 року також у Лаосі, В’єтнамі й на острові Борнео, розповідає речник зоопарку Мартін Вобруба.
«Із 1996 року Плзенський зоопарк спеціалізується, зокрема, на фауні і флорі островів, малих віддалених регіонів. Тут створюється велика колекція рідкісних малих ссавців, птахів і плазунів. До того ж до нас належить і відокремлена експозиція Akva Tera в центрі міста — там, зокрема, представлені плазуни, холоднокровні і безхребетні. Ми єдині в Чехії, хто розплоджує носорога індійського, за останні 15 років ми виростили двох дитинчат. Нашою радістю є й перший у Чехії розплід єхидни. З 2007 року ми маємо єдиний наразі в Чехії павільйон, присвячений флорі і фауні Мадагаскару, де в колекції близько десяти видів лемурів є й уперше привезений до Чехії алаотранський лемур, якого ми регулярно розплоджуємо».
У «Королівстві отрути» є змія з «хвостом-павуком»
У Плзені мають і незвичайну експозицію змій, яку представляє куратор відділу плазунів Карел Кодейш.
«Королівство отрути» — одна з найунікальніших експозицій у Чехії, в чеських зоопарках нічого схожого, мабуть, немає».
Серед змій у Плзенському зоопарку є й види, що перебувають під загрозою. Це, наприклад, маншаньська змія, що живе тільки в Китаї на горі в Національному лісі Маншань і має специфічне маскувальне забарвлення.
А є й справді рідкісна істота, каже куратор, — павукохвоста гадюка.
«Вона принаджує здобич своїм хвостом. Його кінець дуже схожий на павука. Остання лусочка розширена, а ті, що перед нею, витягнуті, що створює враження тіла й лапок павука. І коли змія рухає цим хвостом, це справді створює ілюзію павука. Птахи на це зваблюються, і тієї миті змія, що маскується під каміння навколо, кусає їх, убиває і з’їдає. Вона спеціалізується на птахах, погодить із іранського узгір’я Заґрос, а описана була тільки 2006 року».
Плзенський зоопарк — єдиний у Чехії, який тримає цих змій. У природі вони живуть у високогірному середовищі. Тому в зоопарку їм і в тропічному павільйоні здатні зробити в терарії температуру в 16 градусів. На кожному рівні скелі в терарії можна влаштовувати окрему температуру й вологість, так що цей високотехнологічний терарій можна порівняти з комп’ютером, каже куратор.
«Один із наших доглядачів навіть щодня дізнавався онлайн, яка температура в Заґросі, і відповідно регулював температуру в терарії. Для таких рідкісних тварин ми намагаємося створювати найкращі для них умови».
Карел Кодейш є також куратором відділу риб. Вони представлені в «Риб’ячому ковчезі», і є там і чотири види риб, уже вимерлих у природі.
«Два з них із Мексики, один із острова Сулавесі і один із Румунії. На жаль, коли вид існує тільки в зоопарку, це найвищий рівень загрози: наступний крок — повне вимирання. Тому ми беремо участь у проєкті відновлення в природі одного з мексиканських видів — їх мають випустити в природу наступними роками. Якщо все буде добре, цей вид буде «тільки» під критичною загрозою, що для нас добре — адже ми хочемо захищати ці види, а не пишатися тим, що ми маємо вимерлий вид».
Мадагаскарські унікуми
Кілька унікальних тварин є і в павільйоні, що присвячений Мадагаскару. Це, наприклад, мадагаскарський велетенський хом’як — він живе лише в одному лісі на площі близько 20 квадратних кілометрів. Тож його розплід у Плзенському зоопарку принципово важливий і для європейської, і для світової популяції цієї тварини.
Іще одна дивина — лемур алаотранський, що живе тільки на берегах озера Алаотро, розповідає кураторка відділу малих ссавців і приматів Крістина Ротова.
«Лемур алаотранський живе в очеретах біля озера, він дуже добре плаває. В експозиції можна побачити різні види очеретів і бамбуків, які він їсть, він дуже спеціалізований у харчуванні. Найчастішою помилкою в зоопарках було те, що його годували як звичайного лемура, тобто овочами і фруктами, і це було йому на шкоду. Ми їх вирощуємо з 2012 року, і з 2017-го нам вдається його регулярно розплоджувати».
Цей вид входить до Європейської охоронної програми і має свого координатора, який вирішує, до якого зоопарку відправити тварину чи коли й яка піде на розплід. У Плзені їх народилося вже принаймні десять.
На Мадагаскар їх нема куди повертати: там немає якогось обгородженого заповідника, навколо озера ліси вже вирубані й скрізь лише рисові поля. Тож тварина вільно дійде до села і потрапить на стіл місцевим мешканцям. У природі їх лишилося, можливо, кілька десятків.
Улюблена єхидна
Але улюблена тварина кураторки Ротової — це новогвінейська єхидна. Побачити їх важко — на день вони закопуються в землю.
«Коли я побачила цю єхидну, ця тварина здалася мені абсолютно фантастичною — адже це ссавець, який відкладає яйця, має колючки і взагалі досить специфічний. Коли я мала можливість заїхати до Австралії, я справді націлилася на єхидн. Ми в Плзені єдині в Європі змогли наразі двічі природним чином розплодити єхидн, а це величезна рідкість, вони в зоопарках дуже погано розплоджуються».
Зараз у Плзені є дві пари єхидн, і Ротова сподівається, що вони знову розплодяться.
«Останні малята були в нас 2021 року. Ніби дуже давно. Але єхидни якраз і знані тим, що в них по п’ять років минає між народженнями. Тож ми сподіваємося, що це просто природний цикл, і нам лишається тільки чекати».
Єхидни живуть довго — під опікою людини, буває, й п’ятдесят років. Як каже кураторка, мабуть, вона піде на пенсію разом із деякими з нинішніх єхидн.
І улюблений носоріг
А от у речника зоопарку Мартіна Вобруби улюблена тварина — індійський носоріг.
«На Землі нині живе шість видів носорогів. У Плзені ми маємо дорослу пару носорога індійського. В усьому світі їх лише три тисячі. Більша частина популяції зосереджена в двох національних парках — в Індії і в Непалі. Європейська популяція в зоопарках становить близько 80 особин у 30 зоопарках. Цей вид носорога деякі народи і в деяких мовах називають панцирним, бо його шкура нагадує панцир давніх лицарів. Нашого самця звуть Бабу. Він важить близько двох тонн. У листопаді йому сповнилося двадцять років. Індійський носоріг доживає в зоопарках до сорока років. А самицю звуть Манджула, вона в нас із Берлінського зоопарку. Ця пара вже мала двох дитинчат, обидві самички».
Але цю пару — єдиних двох індійських носорогів у Чехії — відвідувачі разом не побачать, звертає увагу речник.
«Тільки один вид носорогів, африканський білий носоріг, — стадна тварина. Індійські носороги радше одинаки. Навіть у природі вони не живуть парами чи стадами. Вони можуть зустрічатися на водопої, можуть жити поруч — але не разом. Молоді носороги стають дорослими у віці двох років, і в цей час вони, як правило, залишають своїх матерів, та й свій зоопарк».
Плзенський зоопарк належить до Європейської асоціації зоопарків і акваріумів, EAZA. В межах цієї асоціації він здійснює низку розплідних програм — переважно видів, що перебувають під загрозою. Також зоопарк бере участь у програмах боротьби з нелегальною торгівлею тваринами. А найважливіша з програм — це вже згадана Європейська охоронна програма. До неї входить понад сто видів, які є в Плзенському зоопарку.
Також на цю тему
-
Види під загрозою знаходять захист: історії з чеських зоопарків
У літньому відеосеріалі зазирнімо до найбільших чеських зоопарків, погляньмо на закулісну працю зоологів, з’ясуймо, як зоопарки беруть участь у порятунку рідкісних тварин
