Понівечена земля України — її невидимий фронт. Виставка української художниці працює у Врхлабі
Виставка Юлії Суптель із назвою Silent Soil – Ukraine’s unsung front (Мовчазна земля — невидимий фронт України) працює в Екоцентрі «Кртек» до 6 січня 2026 року.
Відкрилася виставка 11 вересня вернісажем, який поєднав візуальне мистецтво та живу музику. Як сказала Юлія Суптель, українсько-німецька мисткиня, яка вже десять років живе у Дрездені, це відкриття стало чимось більшим, ніж просто виставкою — воно дало можливість сказати те, що вона не завжди може висловити у своєму щоденному житті в Німеччині. Через свої роботи, каже мисткиня, вона надала форму мовчанню поранених ландшафтів і стійкості пам’яті. «Я, можливо, і живу далеко, але не осторонь», — каже вона.
Організатор виставки, Крконошський національний парк (KRNAP), органом якого є Крконошський центр екологічної освіти «Кртек», тепло привітав мисткиню і надав усебічну підтримку, до якої також долучилася українська громада Врхлабі. Виставка «Мовчазна земля — невидимий фронт України», за словами художниці, запрошує відвідувачів замислитися над видимими й невидимими слідами війни, закарбованими у землі, побачити екологічні та емоційні наслідки війни крізь призму мистецтва. Адже серед українських лісів, степів і родючих чорноземів існує ще один фронт — той, де сама земля пам’ятає все.
Проєкт був створений спеціально для Екоцентру й почався з простого, але тривожного запитання: Що стається з ландшафтом, коли люди змушені залишати свої домівки через війну?
Спираючись на десятки джерел — офіційні звіти Міністерства захисту довкілля України, наукові публікації, дані громадських організацій, супутникові знімки та журналістські розслідування, — Юлія Суптель створила серію робіт, яка презентує сухі факти та статистику руйнувань в абстрактних полотнах, які не одразу зчитуються як відображення жахливої реальності.
Виставка складається з двох частин:
— Зовнішні ландшафти — картографічне свідчення понівечених бомбардуваннями та важкою технікою територій. Текстурні роботи та полотна у змішаній техніці відображають поля, де не залишилось живого місця від вирв від мін та бомб, випалені ліси, отруєні річки та ґрунти, забруднені важкими металами й хімікатами. Центральна робота «Що вони сіють» відтворює поранену землю українських полів з висоти пташиного польоту. Чотириптих «Де ростуть наші корені» показує три типи ґрунтів, характерних для нині окупованих територій, а четвертий — це технозем, мертва земля, що складається переважно з бетону, будівельних матеріалів, металу й піску — попередження про ще одну можливу спадщину війни, закопану в ґрунті.
При цьому художниця залишає собі і глядачам надію на відновлення. У двох картинах, що завершують серію, — «Насіння трави» і «Переписування болючих спогадів», — відчувається сила природи та можливості відновлення. Зокрема, робота з соняхами «Переписування болючих спогадів» заснована на інформації про біоремедіацію, органічний спосіб відновлення ґрунтів, який активно вивчають зараз українські вчені та агрономи. Соняхи — не тільки неофіційний символ України, але й символ відновлення землі, тому що саме вони є однією з тих рослин, що здатні звільнити ґрунти від важких металів та іншого забруднення від воєнних дій.
— Внутрішні ландшафти — інтимна топографія, вкорінена у дитячих спогадах мисткині та її глибинному зв’язку з батьківщиною. Намальовані у мрійливих кольорах і наївних сценах, ці роботи оживляють місця, що існують не стільки на мапі, скільки в душі.
Разом дві частини виставки формують діалог між фактичною руйнацією та внутрішньою стійкістю, закликаючи глядачів одночасно тримати дві реальності у полі зору: рани землі та невидиму батьківщину, яку ми носимо в собі, каже Юлія Суптель: «Символізм і реалізм ґрунту як джерела життя та хранителя пам’яті супроводжували мене протягом усього проєкту. Ландшафти пам’ятають набагато довше, ніж живуть новинні цикли».
Членкиня Німецького пастельного товариства та Пастельної гільдії України, Юлія Суптель експонувала свої роботи в Німеччині, Нідерландах та Україні, а її твори зберігаються в приватних колекціях у різних країнах світу. Silent Soil є її четвертою персональною виставкою і першою персональною за межами Німеччини.
Виставку картин Юлії Суптель «Мовчазна земля — невидимий фронт України» (Tichá půda – neznámá ukrajinská fronta; Silent Soil – Ukraine’s unsung front) можна відвідати в Крконошському центрі екологічної освіти «Кртек» у Врхлабі Краловоградецького краю (Dobrovského 3) до 6 січня 2026 року по вівторках із 15-ї до 17-ї години або під час інших публічних акцій, або й за телефонною домовленістю. Вхід вільний.
