Інтеграція українських учнів у чеських школах відбулася досить швидко і з часом далі поліпшується

Такого висновку дійшли дослідники чеського Національного інституту SYRI. Вони вивчали соціальну інтеграцію українських учнів-біженців протягом першого року після прибуття до Чехії.

Безпосередньо після прибуття вони розмовляли в класах у першу чергу поміж собою. Але досить було одного повного навчального року — йшлося про 2022—2023 рік, — як ситуація значно змінилася. Цьому допомогло середовище в школах, яке переважно робило більший наголос на соціальній адаптації порівняно з результатами навчання.

Дослідники розглядали динаміку відносин між однолітками серед старшокласників 12 класів шести середніх шкіл у Брні. В них було загалом 266 студентів, із яких українці становили близько однієї п’ятої.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Чехію хвалять за створення інклюзивного середовища для українських дітей

«У перебігу навчального року відносини між однолітками зазнали значних змін — і загалом, і стосовно окремих студентів. Етнічно обмежені контакти загалом відчутно знизилися, що відбиває більшу взаємодію між чеськими й українськими студентами», — сказав Томаш Лінтнер із Національного інституту SYRI і Масарикового університету в Брні.

Українські студенти мали пересічно менше друзів, ніж їхні чеські однолітки, але цю різницю спричинила їхня менша кількість у класах. «Із часом вони інтегрувалися більше, але існувала значна різниця між окремими студентами. Ключовим чинником була соціокультурна адаптація. І навпаки, соціально-економічний статус, тобто те, з якої економічної групи походить даний студент, не вплинуло на формування міжетнічних зв’язків. Ці дані підтверджують динамічну природу відносин між однолітками і важливість підтримки соціокультурної адаптації для підтримки інтеграції біженців», — додав Лінтнер.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Знайшла заняття спортом раніше, ніж школу. Успішній інтеграції допомагає дозвілля

Результати дослідження, за його словами, підкреслюють ключову роль шкіл у створенні інклюзивного середовища, яке підтримує міжкультурне порозуміння і розвиток соціальних і мовних навичок. «Програми, які підтримують засвоєння мови і надають можливості для свідомої взаємодії з однолітками, могли б посилити соціокультурну адаптацію і внаслідок цього поглибити інтеграцію. Біженці відразу після прибуття не знають місцевої мови. Тому рекомендуємо підтримувати невербальні види діяльності, такі, як командні види спорту чи проєкти спільної діяльності, в яких легше будуються нові відносини», — сказав Лінтнер.

Педагоги, за його словами, мали б усвідомлювати різноманітність соціокультурної адаптації між студентами і мали б також пристосувати їх підтримку індивідуальним потребам.