«Повернення слов’янського елементу»: 80 років тому до прикордоння вже без німців рушили переселенці
19 жовтня 1945 року з Праги вирушив перший організований конвой переселенців у прикордонні регіони, з яких вигнали їхнє німецьке населення. Загалом у межах повоєнного відновлення і намагань відновити «чеськість» колишніх Судет до кінця 1947 року з Праги виїхало туди майже сто тисяч мешканців.
Переселяли, звісно, не тільки пражан — до знелюдненого прикордоння їхали люди з усієї Чехословаччини, перш за все біднота, яку приваблювала перспектива отримати землю і покинуте житло. Туди переїхало багато словацьких ромів. Також на тих землях розселяли волинських і румунських чехів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Переселення відбувалося на підставі так званих «Бенешевих декретів» — низки указів тодішнього президента Едварда Бенеша, за якими, зокрема, були депортовані чехословацькі німці та інші «зрадники і вороги чеського і словацького народу», а їхнє майно конфісковане. Після цього настав час іще двох декретів: «Про єдине управління внутрішніми переселеннями» (як мовиться в ньому, з метою «повернення всіх областей Чехословацької Республіки первісному слов’янському елементові») і «Про заселення сільськогосподарських земель німців, угорців та інших ворогів держави чеськими, словацькими та іншими слов’янськими землеробами».
Акцію супроводжували фанатичні ідеологічні виступи представників Комуністичної партії Чехословаччини, яка мала за підтримки СРСР значний вплив, хоча на той час іще не захопила владу в країні — в цих виступах переселення змальовувалося як «національна революція», що мала «очистити» прикордонні регіони і створити там «нове чеське суспільство».
Не відставали й інші політичні сили. Масово лунали гасла на кшталт «Чеські селяни, рушайте в похід до кордонів Чехії, виграйте для нації і республіки битву за повернення земель землеробам!»
Але невдовзі почали виявлятися проблеми. Низка місцевостей так і лишилася малозаселеними, бракувало інфраструктури, лікарів, шкіл, та й роботи. Промисловість була понищена, багато покинутих фабрик у прикордонних районах не відновлювалося, а скоро потрапило під знесення через будівництво «залізної завіси».
А ті, хто прийшли як землероби, щоб працювати на своїй землі, вже через кілька років потрапили під чехословацьку «колективізацію»: вони мусили передавати свою землю і майно новостворюваним «єдиним сільськогосподарським кооперативам» (JZD), чехословацьким аналогам колгоспів.
Багато з них господарювали вкрай погано. Робочих рук не вистачало. Секретні звіти 1950-х років звертали увагу на недоїдання дітей, поганий стан колодязів чи поширений алкоголізм.
Тож деякі частини колишніх Судет і до сьогодні несуть наслідки насильницького виселення первісного німецького населення і подальшого заселення людьми без місцевого коріння. Там слабке громадянське суспільство і тривають соціальні й економічні труднощі. Багато з цих територій і досі одні з найбідніших у Чехії.
