У Празі символічно «повернули» український прапор на Національний музей
Сотня небайдужих провела в четвер демонстрацію за повернення прапора України на фасад будівлі, що стоїть над Вацлавською площею, і підняла цей прапор хоч на терасі перед входом до неї. Прапор був вивішений на музеї ще 2022 року на знак підтримки України.
Цей прапор пережив низку демонстрацій проти нього і спроб силою скинути його. Та в серпні його зняли за рішенням керівництва — як пояснювали в музеї, через необхідність ширшої реклами унікальної виставки останків попередників людини давниною більш ніж у 3 мільйони років. Але виставка закінчилася — та прапор на фасад музею так і не повернувся.
Демонстрацію з вимогою виконати обіцянки і повернути прапор на вже звичне більш ніж за три роки місце скликала група «Капутін», відома своїми акціями проти влади Росії і на підтримку України. Промовці критикували директора Національного музею Міхала Лукеша і міністра культури Мартіна Баксу, які раніше обіцяли, що після закінчення тієї унікальної виставки прапор буде знову вивішено в одній із трьох центральних ніш на фасаді будівлі, як то було раніше.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Та тепер усі три ніші зайняті рекламою вже наступної виставки — художніх скарбів із колекцій китайських імператорів із національного музею Тайваню. І речниця Національного музею Крістіна Квапілова заявляє тепер: «Площі на фасаді Національний музей використовує і буде використовувати для реклами своїх значних виставок і акцій».
Речниця Міністерства культури, якому підпорядкований Національний музей, Яна Малікова, зі свого боку, заявила: «Розміщення українських прапорів на будівлях наших дотаційних організацій є в компетенції керівництва цих організацій. Але Міністерство культури підтримує Україну з першого дня вторгнення».
Тож одна з учасниць демонстрації на підтримку українського прапора на Національному музеї, письменниця й режисерка Ольґа Соммерова, закликала керівництво музею «повернути назад прапор України як символ свободи». Вона нагадала, що зняття прапора привітали російські пропагандисти.
«Як було чудово, коли на чолі Вацлавської площі, якою йшли історичні події, висів цей прапор. Те, що керівництво не хоче повернути його, є проявом страху. Там немає сміливості. Я вважаю це за моральну поступку з боку керівництва музею», — сказала вона.
Соммерова також припустила, що директор музею хоче сподобатися майбутньому новому урядові. Адже хоча рішення про прапор ухвалює директор установи, в цьому разі Національного музею, новий міністр культури може звільнити його.
Водночас Соммерова відкинула думку, що цього прапора не мало б бути на чеській установі. «Я не сприймаю такого егоїзму, це просто нісенітниця. Це дурний націоналізм. Нашим людським обов’язком є підтримати когось, хто потерпає», — наголосила вона.
Ще різкіше виступив співорганізатор акції Петр Лазньовський із групи „Kaputin“. Нагадавши, що український прапор не повернувся на фасад музею, хоча про це раніше говорили і міністр культури, і керівництво музею, він заявив: «У мене це викликає враження, що пан директор музею приносить цей прапор у жертву новому політичному гарнітурові, який був обраний і готується створити уряд».
Він теж відкинув критику, що прапорові «чужої держави» не місце на інституції національного масштабу. «Так, це прапор «чужої держави», але йому якраз і місце на національній будівлі в нинішні часи. Ця «чужа держава» стала греблею на шляху російського імперіалізму в напрямку до нас», — заявив Лазньовський.
Попередніми роками реклама поточних виставок займала дві з трьох центральних ніш на фасаді музею, і одночасно ще одну займав саме український прапор.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Лідер однієї з партій нової коаліції, SPD, Томіо Окамура ще до недавніх парламентських виборів прямо заявляв, що якщо його партія буде представлена в уряді, «українські прапори за секунду зникнуть із усіх державних будівель».
Український прапор на будівлі Національного музею не раз ставав предметом критики з боку окремих антиурядових активістів і деяких політичних сил і викликав низку протестів, які іноді переходили в насильство. А коли він нарешті зник понад два місяці тому, особливо раділи цьому засоби інформації в Росії.
