Геловін і «Душички»: квести, цифрові духи і спогади
Осінній час приносить два свята, які на перший погляд радикально різняться, але за первісною суттю мають багато спільного — згадки про людські душі, про скінченність життя і про потребу згадувати тих, хто відійшов. Геловін і чеські «Душички» різним чином відбивають ставлення людини до смерті, духовності і традиції.
Іще не так багато років тому місце Геловіну в Чехії було радше в американських фільмах. Але з часом цей день ужився і в чеському календарі.
Його відзначають 31 жовтня, коли кельти святкували кінець літа і початок зими, коли люди вдягали маски і запалювали вогні, щоб відігнати злих духів. Слово Halloween походить від скороченої вимови англійського All Hallows’ Eve, тобто передвечір Дня всіх святих, який настає 1 листопада.
І нині в Чехії на Геловін влаштовують цілу низку акцій у сучасному дусі цього дня. Це різноманітні «страшні» програми з гарбузами, свічками, привидами, поставами з давніх легенд та з історії.
Особливо популярні квести на тематику, пов’язану з Геловіном, і для дітей, і для дорослих. Старшим, наприклад, пропонують ігри, в яких вони опиняються в покинутому сиротинці, лабораторії шаленого вченого чи в напівзруйнованій лікарні. А родини з меншими дітьми можуть обрати не такий страшний квест на відкритому повітрі чи «стежку сміливості», які поєднують розгадування загадок із пригодницькою прогулянкою.
Також популярні нічні екскурсії замками при свічках чи, як у Брні, й одним із найбільших у Європі осуаріїв — «костницею» під храмом Святого Якуба (Якова), в якому акуратно складені кістки близько 50 тисяч людей із кількох ліквідованих сусідніх цвинтарів.
Нові враження пропонує цього дня цифровий світ. Наприклад, у замку в Свіянах відвідувачі можуть випробувати гру для мобільного телефона з напруженим сюжетом, за допомогою якої оживають стародавні легенди і відкриваються таємниці, сховані в замку.
Чи закінчується життя зі смертю?
А Dušičky, чеський День поминання померлих 2 листопада, позначаються свічками на цвинтарях — люди масово приходять туди згадати про своїх родичів чи друзів, яких уже нема з нами. За опитуванням, ніяк не відзначають цей день лише 18 відсотків чехів.
А з тих, хто відзначає, 63 відсотки ходять запалити свічки на цвинтар, а 37 відсотків згадують про своїх близьких удома — часто теж зі свічками чи з переглядом старих фотографій і спогадами. Кожен п’ятий при цьому відзначає цей день із родиною.
На службу Божу ж цього дня ходить близько п’яти відсотків респондентів, з’ясувало опитування, що його здійснило в жовтні агентство Instant Research на замовлення Празького архиєпископства.
За цим опитуванням, традиція «Душичок» поступово слабшає в Празі та інших великих містах. Найсильніша вона серед старшого покоління і в більш релігійній Моравії.
А молоде покоління не бачить перешкод до того, щоб поєднати відзначення «Душичок» і Геловіну.
«Тема «Душичок» показує, що і в нинішні скороспішні часи люди не забувають про своїх близьких, і в них залишається надія, яка виходить поза межі нашого видимого світу», — прокоментував результати дослідження архиєпископ Празький Ян Ґраубнер.
Іще один із цих результатів — відповідь на запитання, чи вірять респонденти в те, що життя зі смертю не закінчується. Відповідь «так» обрали 39 відсотків.
Стільки ж відповіли, що не впевнені. А не вірять у те, щоб після смерті ще щось існувало, 23 відсотки. При цьому в посмертне життя вірять 43 відсотки жінок і 34 відсотки чоловіків.
