«Україна прощається з імперією!»: у Празі триває восьмий «Тиждень українського фільму»
11 листопада в Празі стартував восьмий «Тиждень українського фільму», який традиційно проходить у кінотеатрі «Атлас». У грудні фестиваль також пройде й у Брні.
Відкриття розпочалося зі слів Василя Зварича, посла України в Чехії.
«Шановні пані, шановні панове, дорогі друзі! Для мене велика честь сьогодні вітати вас на урочистому відкритті «Тижня українського фільму» в Празі. Цей фестиваль став живим символом сили та стійкості української культури, яка творить навіть посеред війни, болю та втрат. Сьогодні, як ніколи раніше, ми усвідомлюємо, що культура — це також фронт: наші фільми, музика й література — це зброя правди, пам’яті та гідності. Більшість стрічок, які можна буде побачити протягом цього тижня, розповідають про незламність українців, їхню мужність, віру та любов до життя — попри все. Багато з них створювалися під звуки сирен, під час тривог, в імпровізованих студіях або просто на фронті. І все ж вони зберегли свою найбільшу силу — силу говорити правду».
Для відкриття обрали новий документальний фільм режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки». Стрічка охоплює події українського контрнаступу на Бахмутському напрямку у вересні 2023 року. Зокрема, цей фільм представлятиме Україну в категорії «Найкращий міжнародний повнометражний фільм» на 98-й премії «Оскар».
Чому обрали саме цей фільм, пояснила драматургиня фестивалю, україністка Ленка Віхова.
«На відкриття приходить найбільше поважних та офіційних гостей, і ми хотіли, щоб люди з посольств, з організацій побачили саме цей фільм. Тому що він винятковий — винятково важкий. Я бачила його кілька разів, бо трохи корегувала субтитри до нього, і вже після кількох хвилин зрозуміла: звичайній людині на фронті важко було б вижити бодай один день. А світ дивиться на фронтову лінію як на щось, що не рухається, що є стабільним. Щоранку багато хто відкриває новини й думає: нічого не змінилося, що вони там роблять? А цей фільм показує, що саме вони там роблять — і якою страшною, величезною ціною втримується ця лінія фронту. І це потрібно людям бачити».
Вона також розповіла докладніше про сам фестиваль.
«Фестиваль започаткували для того, щоб допомогти Україні в культурній дипломатії. Ми розуміли, що треба показувати фільми, бо ними можна передати дуже багато: образ, звук — усе. І хоч нам важко, адже ми не професіонали, а всі волонтери, та щороку ми намагаємося».
Загалом у програмі десять фільмів. Ленка Віхова зазначила, що організатори намагаються щоразу включати у програму різні жанри та тематику.
«Дуже багато чехів думають, що український фільм — це лише про війну. А цього року я кажу: це не про війну. Це воєнні куліси, бо війна в Україні триває вже 12 років, але ці фільми — про вічні теми».
Ленка наголосила, що для неї восьмий «Тиждень українського фільму» — це прощання України з імперією: «Я хочу, щоб чехи зрозуміли: українці прощаються з імперією».
Цього року «Тиждень українського фільму» підтримала новостворена Фундація Пилипа Орлика, покликана посилювати український голос у світі та протидіяти російській пропаганді. Команда спеціально приїхала з Києва на відкриття.
Голова правління Артем Миколайчук розповів, що вони допомогли організаційно, фінансово, а також з дистрибуцією: «Сподіваюся, що вони й надалі проводитимуть фестиваль, а ми будемо це підтримувати й масштабувати».
Щодо відкриття Артем наголосив на правильності вибору саме стрічки «2000 метрів до Андріївки».
«Мені фільм дуже сподобався — як окопна правда, яка має звучати. І висновки героїв фільму, які є військовими, — це головне: ми все відбудуємо, усе, що знищено, стане набагато кращим. Якщо ми зупинимося, якщо не будемо боротися до кінця, до перемоги — усе перетвориться на Андріївку: вся Україна стане великою Андріївкою, а потім і вся Європа. Тому ми маємо лише перемогти».