Чехія вшанувала річниці 17 листопада 1989 і 1939 років
Центром вшанувань стала традиційно Прага, а саме Національний проспект (Národní třída). Саме там відбувалися революційні події 1989 року, що нагадали про нацистські переслідування 1939-го і стали рушієм Оксамитової революції 1989-го, що призвели до падіння комуністичного режиму. Низка акцій відбулася й в інших містах Чехії.
Незважаючи на холодну й дощову погоду, проспект заповнили на День боротьби за свободу і демократію десятки тисяч людей. Прийшли й політики, що представляли сили різного політичного спектру, і, як і попередніми роками, вони викликали бурхливі емоції їхніх супротивників і прихильників.
До меморіальної дошки на Національному проспекті, що нагадує про придушення студентської демонстрації 36 років тому, приходили не лише чільні державні посадовці, а й представники вишів, посли іноземних держав, громадські діячі, та й просто широка громадськість, включно з родинами з дітьми.
Одним із перших прийшов можливий наступний прем’єр-міністр Андрей Бабіш, голова партії ANO, яка здобула найбільше місць у нижній Палаті представників парламенту і нині намагається сформувати новий уряд Чехії. Більшість присутніх там засвистувала його й вигукувала «ганьба» чи «StB» — нагадуючи про опубліковані документи про його роботу як агента політичної поліції StB (Державна безпека) комуністичного режиму. Але лунали й вигуки на його підтримку.
«Я ніколи не був «естебаком», я ніколи нічого не підписував, я виграв усі суди, так що тут повторюються якісь брехні», — відповідав Бабіш. Дійсно, суд у його рідній Словаччині за нинішньої влади в тій країні визнав, ніби він не співпрацював із StB. У Чехії ж, громадянином якої він є, публікації фактів його співпраці як «агента Буреша» з чехословацьким аналогом радянського КДБ під сумнів офіційно не ставляться.
За словами Бабіша, значення 17 листопада полягає в тому, що країна здобула свободу, демократію і вільні вибори і треба бути вдячним усім, хто зробив у це свій внесок.
Дотеперішній прем’єр-міністр Петр Фіала, уряд якого подав у відставку і виконує обов’язки до створення нового кабінету, не висловлював радості з того, що нині відбувається в Чехії. «Дні 17 листопада бувають різні. Колись я йду сюди з радістю, колись трохи з побоюваннями. Нинішнє 17 листопада належить до тих, коли я йду сюди радше з побоюваннями», — сказав він журналістам.
Президент Петр Павел із нагоди 17 листопада заявив, що свобода без відповідальності не має сенсу — свобода означає повагу і відповідальність щодо інших. Йому неприємно, що дехто плутає свободу слова зі свободою ображати, перекручувати й брехати.
За його словами, хоча внаслідок революційних подій 1989 року влада повернулася до рук народу, та злостивість, заздрощі і ворожнеча в чеському суспільстві нікуди не поділися. Але, сказав президент, нинішня ситуація в Чехії і все, чого вдалося досягти від 1989 року, і попри наявні проблеми не дають підстав розбурхувати серед людей злостивість і ненависть.
На Національний проспект традиційно завітали політики дотеперішньої урядової коаліції — представники партій ODS, KDU-ČSL, TOP 09, STAN, а також «Піратів». А от прихід діячів партії „Motoristé sobě“, яка вперше потрапила до нижньої палати парламенту і нині бере участь у спробі формування нового уряду, викликав бурхливі реакції.
Коли прибув Філіп Турек, почесний голова партії, якого вона висуває на посаду міністра закордонних справ, його зустріли і засвистування й вигуки «Ганьба!», і висловлення підтримки. Партія продовжує наполягати на його кандидатурі і після появи повідомлень, що він писав у фейсбуці дописи расистського, сексистського й гомофобського змісту, а також схвально відгукувався про Гітлера; сам він заперечує звинувачення і звернувся до суду. Турек заявив журналістам, що вважає негативну реакцію за елемент демократії і не сердиться на своїх супротивників.
А от відсутність на Національному проспекті голови третьої з партій, що беруть участь у формуванні нової коаліції, SPD, Томіо Окамури розкритикували деякі представники дотеперішньої урядової коаліції. Наприклад, міністр внутрішніх справ Віт Ракушан, який невдовзі завершує перебування на посаді, заявив, що це сором.
Окамура ще наперед заявляв, що на Національний проспект не прийде. Він узяв участь в іншому вшануванні — біля Главкового гуртожитку і в акції в Рузинських казармах: обидва місця пов’язані зі студентським протестом проти нацистів 1939 року.
За його словами, він ходить саме до Главкового гуртожитку вже кілька років, і його виборці це вітають. «Я маю відчуття, що про 1939 рік трохи забувають», — заявив він журналістам. На його думку, вшановувати треба обидві дати — і 1939, і 1989 року. А до меморіалу на Національному проспекті він послав квіти.
Інша демонстрація відбулася на Староміській площі Праги, що її скликала організація «Мільйон миттєвостей за демократію». Новий уряд партій ANO, SPD і „Motoristé sobě“ виникає на мафіозному принципі, коли його майбутні члени взаємно шантажують одне одного, заявили представники організації.
Вони закликали політиків поводитися так, щоб людям не доводилося збиратися на площах. За їхніми словами, майбутній уряд ставить інтереси Чехії обіч, бо до влади деруться люди, які вважають, що правда, повага, влада і правосуддя продажні.
Традиційно святкування річниці початку Оксамитової революції завершив «Концерт на підтримку майбутнього» на Вацлавській площі в центрі Праги.