Причин для вдячності більше, ніж здається: історії українців, яких підтримали чехи
Політична ситуація у Чехії, велика кількість українців, щоденні новини та поодинокі конфліктні історії часом розхитують стосунки між двома народами, які через війну змушені жити поруч. Та попри гучні заголовки й емоційні дискусії, за ці роки українці отримали від чехів чимало допомоги, підтримки й простого людського тепла. Ми зібрали кілька історій, які доводять: причин для вдячності значно більше, ніж може здатися з новин.
З перших днів повномасштабної війни тисячі українських родин знайшли у Чехії прихисток. Для багатьох ця допомога починалася з простих, але надзвичайно важливих речей — людської участі, небайдужості та щирого бажання підтримати.
Аліна пригадує історію своєї подруги, яка після переїзду не мала у Чехії практично нічого. Саме підтримка чеських сусідів, які щиро намагалися допомогти родині, запам’яталася їй найяскравіше, розповідає Аліна.
«Пані з Чехії принесла три комплекти постільної білизни й дуже вибачалася, що вона не нова, але випрана та чиста. У той момент це було надзвичайно цінно — моїм знайомим просто не було на чому спати. Ця мила пані нам дуже запам’яталася саме тим, що постійно вибачалася за те, що постіль не нова. Це неймовірно цінно — коли люди так щиро допомагали нам тоді й продовжують допомагати до сьогоднішнього дня».
Жінка каже: загалом у Чехії люди дуже охоче допомагають одне одному. І ця готовність підтримати відчувається не лише у складних життєвих обставинах, а й у звичайних побутових ситуаціях.
Одного разу в їхньої родини зламалася машина просто на дорозі. І вже за кілька хвилин поряд зупинилися дві автівки — водії одразу запропонували допомогу.
«Вони допомогли нам витягнути машину в безпечне місце та викликати евакуатор. Поки чоловік залишився чекати на евакуатор, один із хлопців відвіз мене з чотирирічним сином у безпечне, тепле місце, щоб ми могли там дочекатися чоловіка й продовжити дорогу».
Анна Лісовська приїхала до Праги з невеликого міста на Житомирщині. З початку війни вона разом із двома дітьми та собакою отримала допомогу, яку й досі згадує з особливою вдячністю. Родині надали житло в монастирі та все необхідне для життя.
Саме там Анна почала займатися волонтерством — разом із чеськими друзями вони мотали бинти для українських захисників і збирали ліки. Ця волонтерська ініціатива виникла з боку чехів і діє до сьогодні, і Анна дякує їй за все.
«Я дуже вдячна за підтримку нас, вимушених мігрантів і біженців, адже за ці роки ми отримали справді багато допомоги — і емоційної, і фінансової, і в навчанні. У цей час у моєму житті з’явилося багато нових людей, які стали близькими. Найбільша моя вдячність — усім чеським волонтерам, цивільним і військовим. Багато з них не мали нагальної потреби робити те, що вони роблять, але присвятили цьому частину свого життя і знайшли в собі сміливість протистояти злу».
Лілія Кочеткова найбільше вдячна Чехії за відкритий ринок праці. Те, що для інших іноземців часто є складно доступним, для українців стало реальною можливістю — працювати, розвиватися та реалізовувати свій потенціал у новій країні, зазначає Лілія.
«Я вдячна за можливість працювати й бути корисною, за відкритий ринок праці та віру в професіоналізм українців. Тут можна не починати з нуля, адже держава підтримує й допомагає розвивати наші нові навички. Усе це дає відчуття гідності — що ти тут потрібен, що твої знання будуть застосовані й гідно оплачені».
Вероніка Загребельна також постійно відчуває підтримку з боку чехів. Для неї сьогодні найважливішою стала можливість безплатно вивчати чеську мову. Адже без знання мови реалізувати себе в іншій країні надзвичайно складно, зауважує Вероніка.
«Я скористалася безплатними мовними курсами. Пів року навчалася на рівень A2, а згодом мала можливість пройти ще двотижневі інтенсивні курси при Карловому університеті. Це був неймовірно крутий досвід. Скажу більше: нещодавно ми переїжджали в нову квартиру, і власниця житла похвалила мене за те, що я добре розмовляю чеською. Хоча я щоразу хвилююся, коли говорю, бо роблю помилки. Але все одно дуже приємно, що навіть у таких моментах у Чехії підтримують».
Окрім особистих історій, Чехія зробила для України та українців чимало важливих кроків. Зокрема, надала тимчасовий захист і легальний статус сотням тисяч біженців, відкрила доступ до медицини та освіти для дітей і дорослих, дозволила офіційно працювати, профінансувала мовні курси й програми інтеграції, а також підтримала Україну гуманітарно, фінансово та військово.
Сьогодні, коли напруга у суспільстві часом зростає, найважливіше — не засуджувати одне одного, не узагальнювати й не піддаватися емоціям. Адже за гучними новинами залишаються прості людські історії — про допомогу, підтримку і вдячність.
