«Секс йому необхідний»: навіть четверо дітей не зупинили цей розрив
Олеся Стретович приїхала до Чехії в березні 2022 року. Її родина встигла виїхати з Бучі до початку окупації. Голова сім’ї Андрій довіз дружину та чотирьох дітей до кордону, після чого пішов до військкомату. Олеся вирушила далі до Острави. Тут їй з нуля вдалося облаштувати побут, знайти роботу та влаштувати дітей до школи — пройти той самий шлях, з яким зіткнулися тисячі українських жінок. Через чотири місяці після приїзду до Чехії в неї з’явилася можливість нарешті зустрітися з чоловіком.
«Хоча на той момент ніякої розмови про розлучення не було взагалі, але розмова перейшла в таку площину, що він ще досить молодий, активний чоловік. І ось ці стосунки, коли приїжджаєш раз на чотири місяці чи раз на пів року, що це досить великий термін. І, мабуть, була моя помилка сказати, що я розумію, що тобі необхідні якісь сексуальні відносини, і дійсно не можу приїжджати частіше. Він також не міг мати частіше якісь відпустки, якісь вихідні дні, тому я погодилася з тим, що секс йому необхідний. Розмова зайшла в таку площину, що якщо це буде просто секс, то це просто секс, це фізіологічна потреба з його сторони, і що я це сприйму так як фізіологічну потребу. І десь приблизно через півтора місяця він мені зателефонував і сказав, що закохався, що в нього є нове кохання».
Саме емоційна зрада чоловіка зламала Олесю. До постійного напруження життя в чужій країні з чотирма дітьми додалася депресія. Вийти з цього стану їй допомогли фахівці. Спершу вона звернулася до української психологині, яка порадила консультацію з психіатром уже в Чехії.
«Лікарка-чешка вислухала мене, всі ці моменти, і підібрала мені антидепресанти. І от з моменту, як я почала приймати антидепресанти, не скажу, що це одразу сталося, але в якийсь момент, коли я йшла просто гуляти з собакою, я підняла голову і зрозуміла, що будинки, які навколо мене, різнокольорові, виявляється, а не сірі. Що небо блакитне, що трава зелена. Я розуміла, що небо синє, трава зелена, але побачити яскравість цих кольорів перед тим мені щось не давало. Це відчуття депресії, просто воно не давало відчути кольори, якісь запахи, якусь оцю радість. І от в той момент я просто вдихнула повітря і подивилася і кажу: «Боже, а небо то яке гарне, а трава яка зелена, а дерева починають розквітати, бруньки починають бубнявити. Все добре, все буде добре».
Із часом спілкування з чоловіком звелося лише до питань, пов’язаних із дітьми. Формально подружжя досі перебуває у шлюбі, однак для себе Олеся вже ухвалила рішення. Нині вона вивчає юридичні можливості, як оформити розлучення.
«Чесно кажучи, я сподівалася, що він подасть на розлучення і це все буде трошки легше. Але з його боку таких дій не було і немає ще досі. Я вважаю, що це не чесно і щодо мене, і щодо тієї жінки. Тому зараз я ухвалила рішення, що подам на розлучення я».
