«Ваші хлопці реагують негайно»: обладнання з Чехії допомагає бригаді в Сумській області
Остання наразі партія допомоги від організації «Пам’ять нації» (Paměť národa) недавно дісталася на Сумщину. Ця організація — серед тих, які допомагають Україні невпинно від лютого 2022 року.
Бійців 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура» чехи знають уже кілька років і добре розуміють, які їхні конкретні потреби цієї суворої зими. Кошти на допомогу отримані завдяки зборові «Допоможіть Україні».
«Це речі, які допомагають там узимку — ось, бачите, спальні мішки, — або така техніка, як ноутбуки. Основне ж — медичні матеріали: вони отримають 300 турнікетів, а головне — джип, який за пару днів перефарбують, і він поїде на фронт. Хлопці з 47-ї бригади «Маґура» служать у Сумській області, де ситуація непроста. Але вони сказали мені, що коли росіянам вимкнули «старлінки», то стало трохи спокійніше. Так що, власне, вони мають час трохи з нами тут побути», — каже координатор «Пам’яті нації» Мартін Оцкнехт, який із колегами й привіз допомогу до Дніпра, щоб передати її бійцям.
Цього разу до України привезли авто Nissan Navara, яке вже відпрацювало чимало. «Воно наїздило 250 тисяч кілометрів, але коли подивитися, скільки живуть авта в Україні, то це для них як дар небесний. Між іншим, це вже соте авто, яке ми привезли до України. Досі працює з них десь половина, бо частину їх за чотири роки українці, на жаль, уже втратили», — каже він.
Організація хоче привезти ще півтора десятка джипів. «Вони будуть для різних підрозділів, із якими ми маємо розвинене партнерство. І за цими підрозділами видно, яке різноманітне українське суспільство. Там є підрозділи, що обладнані чудово, наприклад, Третя штурмова бригада чи деякі спецпідрозділи, — а є й 47-а бригада, типова механізована бригада», — пояснює Оцкнехт.
«Хлопці реагують моментально»
Підходимо до командира підрозділу. Його звуть Дмитро, і «Пам’ять нації» співпрацює з ним уже два роки. «Ми познайомилися з хлопцями через спільних друзів у Празі три роки тому. Ми раді, що знайшли таких людей. Вони дуже щиро роблять роботу, яку вважають важливою. Допомога нам потрібна постійно — динаміка війни і швидкий знос техніки вимагають нових, гнучких підходів. Поповнювати техніку тільки з наших армійських джерел — тривалий і бюрократизований процес. А ваші хлопці реагують моментально, що дає нам можливість покривати наші щоденні потреби», — каже Дмитро.
«Пам’ять нації» є нині єдиною закордонною організацією, яка вже тривалий час співпрацює з цим підрозділом, наголошує його командир. І зокрема й завдяки цьому, каже Дмитро, в цій місцевості вдається втримати оборону.
«Ми дислоковані на українсько-російському кордоні, де тривають активні бойові операції. Через це потерпає багато цивільних. Наша бригада намагається ефективно стримувати противника, але іноді він там проривається. Ми ж намагаємося відтиснути росіян і стабілізувати фронт. Ситуація досить складна, бо війна за минулий рік значно змінилася — головним чином через поширення дронів. А важка техніка вже майже не використовується. Війна змінюється, і ми теж. Але завдяки вашій допомозі ми можемо обертати цю динаміку на нашу користь», — пояснює військовий.
Дмитро і всі інші цими днями згадували, що крутилося в їхніх головах чотири роки тому, коли Росія напала на Україну з усієї сили.
«Я вже точно не пам’ятаю, що собі тоді подумав, але я знав, що маю щось зробити. Я пішов записуватися до війська, але через вік мене тоді не взяли. Мені сказали: коли будемо тебе потребувати, озвемося. Друзі відвезли наших дітей до Мукачева, а ми з дружиною залишилися в Києві. Потім я як волонтер їздив допомагати на схід. А тоді озвалися з війська — і відтоді я служу, роблю свою роботу. Але людина по суті оптиміст і сподівається, що важкі часи скоро скінчаться», — вірить Дмитро.
