Чехія «заробила» на Україні, але допомозі загрожують скорочення. «Неподобство», — каже активіст
У той час як чеські донори не послаблюють своєї підтримки Україні, чеський уряд підготував значні бюджетні скорочення, що зашкодять десяткам гуманітарних проєктів. Голова правління організації Post Bellum, відомої своєю допомогою Україні, Мартін Кроупа звертає увагу на парадокс: чеський бюджет «заробляє» на українських біженцях, але уряд обмежує підтримку там, де Чехія традиційно розбудовувала свій міжнародний вплив. Про це він заявив у подкасті Spotlight News інтернет-видання Aktuálně.cz.
Чехія від самого початку повномасштабного вторгнення Росії до України сприймалася як один із найпомітніших союзників Києва. Але, як каже Мартін Кроупа, державна підтримка часто використовувала діяльність приватних донорів для поліпшення власної статистики.
«Із урядових кіл нас регулярно запитували, скільки грошей ми зібрали в наших зборах, і вся ця сума зараховувалася до загальної, щоб створити вигляд, що Чехія загалом допомагає більше», — каже Кроупа. Він активно діє в кількох організаціях: у правлінні ініціативи Post Bellum і її проєкту «Пам’ять нації» („Paměť národa“), у «Групі D» („Skupina D“), а недавно він заснував організацію Strong Europe.
І в усіх він хоче допомагати Україні. Але на гуманітарні та інші неприбуткові організації, які допомагають Україні, чекають бюджетні скорочення на суми в сотні мільйонів крон. Під загрозою опиняються такі проєкти, як, наприклад, психологічна підтримка українських дітей, або мережа гуманітарних працівників в Україні, послугами яких користуються такі організації, як «Людина у скруті», чи «Людина в біді» („Člověk v tísni“) або ADRA.
Кроупа критикує цей крок не лише з гуманітарного, а й із прагматичного погляду. Закриття таких програм, як програма трансформаційної співпраці, що працювала з коштів Міністерства закордонних справ, на його думку, означає кінець специфічного чеського впливу, що ґрунтувався на «гавелівській» традиції. «Ми стаємо безликими. Ці понадстандартні відносини є тією м’якою силою, що здатна замінити тверду силу великих держав. Без цих відносин ми втрачаємо сенс для партнерів», — застерігає він.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Особливо тривожним вважає Кроупа той факт, що чеська держава з економічного погляду наживається на ситуації. Завдяки швидкому залученню біженців до ринку праці українці внесли своїми податками й іншими платами до бюджету більше, ніж держава витратила на їхню підтримку.
«Я вважаю, це великий сором, що чеська держава не була здатна якимсь чином відплатити Україні за цю перевагу. Це неподобство», — каже Кроупа. На його думку, нинішня урядова політика свідчить, що безпека і зовнішня політика перестають бути пріоритетом.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Реагуючи на зниження активності держави, Кроупа заснував організацію Strong Europe («Сильна Європа»). Її мета — підвищити стійкість і витривалість чеського суспільства. У співпраці з українськими ветеранами вона готує курси для громадськості — від одноденних навчань про евакуаційні рюкзаки до місячного тренування операторів FPV-дронів.
«Український досвід дуже живий. Ми хочемо перенести ноу-хау до Чехії, щоб і мале місто було готове до блекауту чи кібернападу», — пояснює він.
Крім освітньої діяльності, триває і пряма технологічна допомога. «Група D», в якій теж працює Кроупа, нещодавно оплатила постачання на фронт партії дронів-перехоплювачів українського виробника P1-SUN, призначених для знищення ірансько-російських «шахедів».
«Один такий дрон коштує близько тисячі доларів, але здатен знищити одиницю зброї, що в багато разів дорожча», — змальовує Мартін Кроупа ефективність інновацій, які виникають просто у фронтових умовах і якими цікавляться і великі західні держави.
